Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 У самому Харкові утворився невеликий німецький цвинтар <g/> , коло педагогічного інституту ( <g/> де тепер Опера <g/> ) <g/> .
doc#1 <p> Інший ряд образів <g/> , що повторюються і розвиваються <g/> , дається паралельно <g/> : образ необжитої хати <g/> , який далі звужується до кутка і протиставляється <g/> , з одного боку <g/> , холодному <g/> , засніженому степові <g/> , де безсила людина мовби розчиняється у космічних стихіях <g/> , і <g/> , з другого боку ( <g/> хоча лише подумки <g/> ) <g/> , — зеленому садку коло хати <g/> , — світові <g/> , що його людині хотілося б створити для себе <g/> .
doc#2 Замість аскетизму печерного малюнка <g/> , де до послуг тільки лінія <g/> , тільки сильвета <g/> , бачимо пишні барви й опуклі форми барокко <g/> . </p>
doc#4 А в самому характері « <g/> нової <g/> » поезії Наталі Лівицької-Холодної найбільша подібність з останніми роками творчости Ріхарда Штравса з його трагічно-спокійними й стриманими « <g/> Метаморфозами <g/> » й « <g/> Чотирма останніми піснями <g/> » <g/> ; а де в чому і з старим Ґете <g/> .
doc#6 З-поміж пейзажів площина поля охоплює понад половину картини ( <g/> порушена тільки малою постаттю кота в передньому лівому куті <g/> ) в “ <g/> А тоді одного дня Том не повернувся <g/> ” ( <g/> ч. 9 <g/> ) і в “ <g/> Ось де мій ворог <g/> ” ( <g/> ч. 25 <g/> ) <g/> ; досить виразний принцип зіставної площинности і в “ <g/> Коровах під зливою <g/> ” ( <g/> ч. 28 <g/> ) <g/> .
doc#8 Бона йшла не від обставин українського світу <g/> , де <g/> , через брак людей <g/> , кожна талановитіша людина мусить бути і швець <g/> , і жнець <g/> , і на дуду грець <g/> .
doc#9 <p> Тогочасний підхід до мовних явищ і питому вагу великоукраїнських мовних впливів добре характеризує мовна дискусія 1873 р. Започаткував її Є. Сакун своєю статтею <g/> : « <g/> Замітки о рускім язиці <g/> » <g/> , де виступав з програмою вироблення якоїсь синтетичної української літературної мови <g/> .
doc#10 Там <g/> , де Шахматов не так часто забирав голос <g/> , — в історичній морфології — Ганцов стоїть на позиціях більшої давности <g/> , близьких до Соболевського <g/> .
doc#12 : „Там ще і досі <g/> , певно <g/> , є світлиця <g/> , з якої виніс я незгійну рану і де навчився земному молиться“ ( <g/> Карманський <g/> ) <g/> . </p>
doc#14 ) <g/> , веде нас дорогою вечірніх верб <g/> , приводить на землю — так <g/> , землю взагалі <g/> , без концентрації <g/> , землю як сіру грудку в космосі <g/> , — і залишає <g/> , збагачених <g/> , у зеленому відблиску світанкового сонця — де <g/> ?
doc#15 Нарешті <g/> , навіть у літературі ми зустрічаємо такі речення <g/> , де тяжко було б щонебудь дорозумівати [ <g/> подразумовать <g/> ] <g/> , але їм тим не менше <g/> , тяжко відмовити права називатися реченням [ <g/> чому <g/> ?
doc#16 Можна було б подумати <g/> , що Донцов не знає і вступної редакційної статті до 1-го збірника « <g/> МУР <g/> » <g/> , де ясно написано <g/> : Збірники Муру — « <g/> це мусить буги трибуна літературно-мистецької праці і дискусії <g/> .
doc#17 Це був світ <g/> , де Бог був не далеко на небі <g/> ; а тут же <g/> , за містечком на царині <g/> . </p>
doc#18 Леонид Білецький про Альфреда де Віньї ( <g/> 1929 <g/> ) <g/> , Костянтин Чехович про « <g/> Бар Кохбу <g/> » Я. Врхліцького і про Данте ( <g/> 1936 — 38 <g/> ) <g/> .
doc#19 Може систематичні розшуки в архівах Кубанщини <g/> , Харкова ( <g/> де Мова провів студентські роки <g/> ) <g/> , Одеси ( <g/> де жив Комаров <g/> , зацікавлений у літературній спадщині Мови <g/> ) <g/> , Києва <g/> , Ленінграду ( <g/> цензурна управа <g/> ) зможуть виявити цікаві речі <g/> .
doc#20 Я любив брошурки Лавріненка про Тичину <g/> , про Чумака <g/> , про Блакитного-Еллана <g/> , ми обоє знали <g/> , де в літературі — література <g/> , а де коньюнктурне шумовиння <g/> .
doc#22 <p> Бо є своя солодкість у безґрунтянстві і в жадобі ґрунту <g/> , і ще не знати <g/> , де першопричина сучасного безґрунтянства <g/> : в зовнішній механіці воєн і революцій <g/> , — чи в тому <g/> , що в душі людини зродилася дика туга за безґрунтям <g/> ?
doc#23 Це стосується не тільки до його « <g/> Дум <g/> » <g/> , де нема жадного конкретного чи побутового деталю <g/> , а й усіх його творів <g/> .
doc#24 11. Наказ — і розподілимо їх на <g/> : а <g/> ) розділи <g/> , де переважає абстракція і реально-побутових героїв нема або майже нема <g/> ; б <g/> ) розділи побутово віднесені і з конкретними наскрізними героями-людьми <g/> ; і в <g/> ) розділи <g/> , де попередні дві засади виразно змішані <g/> , — то композиційний рух можна вкласти в таку схему <g/> : </p><p> При цьому можна ще спостерегти <g/> , що тільки в розділах ряду « <g/> б <g/> » основним структурним принципом композиції є розвиток у часі <g/> , тоді як у рядках « <g/> а <g/> » і « <g/> в <g/> » рух відбувається або переважно в просторі ( <g/> 2 <g/> , 4 <g/> , б <g/> , 9 <g/> ) <g/> , або в площині переважно чисто мисленній ( <g/> 1 <g/> , 5 <g/> , 8 <g/> , 11 <g/> ) <g/> .
doc#25 Після років вимушеного господарювання на землі в Бердичівському й Житомирському повітах <g/> , де його за “ <g/> аґітаційні стосунки з народом <g/> ” двічі заарештовувано <g/> , він повертається к.1867 р. до Києва <g/> , але шлях до офіційної наукової кар'єри йому закритий <g/> , і він до самого кінця життя <g/> , понад сорок років <g/> , скромно мешкаючи на Подолі <g/> , працює бухгальтером “ <g/> Товарищества Киевского пивоваренного завода <g/> ” <g/> , тільки в межичасі віддаючися улюбленому мовознавству <g/> .