This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | , чи вона буде <g/> . Але залізничний рух <g/> … Від квітня і | далі | чимраз ясніше проймала тривога <g/> . Нестримним |
doc#1 | , — що підводить вірш до теми смерти <g/> . Читаємо | далі | <g/> : </p><p> А думи гордії розвіє <g/> , </p><p> Як ту сніжину по степу <g/> ! </p> |
doc#2 | . Так ніби почалася гра примітивною дудкою <g/> , а | далі | все нові і все складніші інструменти |
doc#3 | в нашому випадку <g/> . Мовознавчі « <g/> астрономи <g/> » | далі | підраховували літери чи там суфікси на |
doc#4 | » <g/> ; а де в чому і з старим Ґете <g/> . Та про це докладніше | далі | <g/> . </p><p> Підсумовуючи <g/> , отже <g/> , цей свого роду пролог до |
doc#5 | ) <g/> , скільки радше з сюжетних <g/> . Ми побачимо це | далі | <g/> . </p><p> Але ні платоніка <g/> , ні родинність <g/> , ні |
doc#6 | з них <g/> , не давала хвилини заспокоєння й гонила | далі | й далі <g/> . </p><p> Але вони були одержимі не тим мистецтвом |
doc#7 | <p> Далі <g/> . До чого стосується « <g/> немов би спогад <g/> » і так | далі | <g/> : чи це шлях слав гомін <g/> , немов спогад <g/> ? Чи гомін |
doc#8 | п'ятерицю слиною <g/> , вона перегортає сторінки | далі | <g/> » <g/> . Це є <g/> , приблизно <g/> , образ стосунків Петрова з |
doc#9 | братися <g/> . Вона-бо мала перед тим і обіцяла мати | далі | вирішальний вплив на ввесь дальший розвиток |
doc#10 | спершу його прямий український відповідник <g/> , а | далі | більш-менш повно українську синоніміку цього |
doc#11 | , — чому вона не розсипається <g/> , чому — читаєш | далі | і не кинеш — і дочитуєш <g/> , — і твориться певне |
doc#12 | -шній <g/> , -жній <g/> , напр <g/> . <g/> : вчорашній <g/> , справжній <g/> , а | далі | такі головніші прикметники <g/> : братній <g/> , будній <g/> , |
doc#14 | Маланюк сьогодні в нашій поезії може піти | далі | від Маланюка <g/> . </p><p> І навіть більше <g/> : ніхто не може |
doc#15 | називатися реченням [ <g/> чому <g/> ? - Ю. Ш. <g/> ] <g/> . </p><p> Навівши | далі | загальновідомий тепер вірш А. Фета " <g/> Шопот <g/> , |
doc#16 | закид у хаотизацїї загалу <g/> . </p><p> Чи треба провадити | далі | ці зіставлення <g/> ? Чи не переконався читач <g/> , що |
doc#17 | , бо він знає і бачить <g/> , що вона себе вичерпала і | далі | існувати <g/> , як дотепер <g/> , не може <g/> . Але він не може |
doc#18 | кожній є щось принесене читачем <g/> . Так і те <g/> , що йде | далі | <g/> , — писане рукою і серцем одного читача <g/> , хоч він |
doc#19 | мариинском женском училище <g/> » <g/> , а | далі | невідомі нам обставини змушують його таки |
doc#20 | , і так само <g/> , як я <g/> , він був поглинений думкою — що | далі | <g/> . І йому було ясно <g/> , що в Києві лишатися не було |