This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | процесів Олесь Гончар у своєму « <g/> Циклоні <g/> » <g/> , який | він | назвав романом <g/> . До Харкова поранених не везли <g/> , |
doc#1 | , під кінець складається враження <g/> , що | він | перебуває водночас усюди і ніде <g/> : драматичний |
doc#2 | <p> Якщо можна говорити про аскетизм у поезії <g/> , то це | він | <g/> . Увесь вірш - простий перелік <g/> . Жадних |
doc#3 | даного повідомлення <g/> . Засяг цієї зміни вужчий <g/> , | він | охоплює тільки іменники середнього роду і |
doc#4 | важко <g/> . Її підказує сам поет <g/> . Скоріше чи пізніше | він | дасть формулювання <g/> , в якому сам <g/> , свідомо чи |
doc#5 | » – камерний <g/> . Там автор шукав широкого тла <g/> , тут | він | волів би подати своїх героїв на абстрактних |
doc#6 | Курилика можна бачити вже в тому <g/> , як часто | він | подає на своїх картинах — і не лише |
doc#7 | мій шановний читач закінчив середню школу <g/> , | він | не давав собі труду з синтаксичними аналізами <g/> . |
doc#8 | поезія взагалі <g/> ? </p><p> </doc> </p><p> Віктор Петров <g/> , | він | же Віктор Бер <g/> , він же В. Домонтович ( <g/> але не « |
doc#9 | . </p><p> Я порадився з Василем Івановичем ( <g/> так | він | волів <g/> , щоб ми <g/> , « <g/> наддніпрянці <g/> » — хоч ніколи над |
doc#10 | заходи <g/> , пороблені в ті бурхливі роки <g/> , | він | лишився недовершеним <g/> : вийшли томи І ( <g/> А— Ж <g/> ) <g/> , II ( |
doc#11 | . І один у сузір'ї імен світових <g/> . Не встигне | він | поставити крапку на своєму комп'ютерному |
doc#12 | й місцевого відмінка однини іменників <g/> , коли | він | є в називному відмінку <g/> , напр <g/> . <g/> : редька — редьці <g/> , |
doc#13 | байронічної поеми <g/> . Цілком імовірно <g/> , що | він | прийшов до байронічної будови своєї « <g/> Чорної |
doc#14 | незаперечна <g/> , що в збірці маємо Маланюка <g/> , яким | він | хоче бути сьогодні і яким він був учора <g/> . |
doc#15 | прикмет називних речень <g/> . Правда <g/> , | він | не дотримується цього обмеження <g/> , і вже ряд |
doc#16 | 1947 року надрукована стаття Донцова <g/> , в якій | він | дуже гостро нападає на Юрія Косача <g/> . В журналі « |
doc#17 | але актор не відігравав у них вирішальної ролі <g/> , | він | був тільки виконавцем <g/> . </p><p> З переїздом до Харкова ( |
doc#18 | , не написав твору на місцеву тему <g/> . Значить <g/> , | він | хотів абстрагувати <g/> , взагальнити болючу тему <g/> , |
doc#19 | твір Мови <g/> , можливо <g/> , написаний тоді <g/> , коли | він | уже знав <g/> , що йому небагато лишилося жити <g/> , |