Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 дуже вдавалося <g/> . На теренах Росії і з-під Росії все <g/> , починаючи від ануляції міжнародної
doc#1 датування « <g/> Причинної <g/> » 1837 роком спірне <g/> . І все ж загальноприйнятим є поділ творчости Т.
doc#2 ніби почалася гра примітивною дудкою <g/> , а далі все нові і все складніші інструменти
doc#3 . Комета <g/> … які можуть бути комети <g/> , коли все рухається <g/> ? — якщо рухається — своїми
doc#4 біографії <g/> . Хоч завдання це було б не легке <g/> , бо все це дано ляпідарно <g/> , непомітно <g/> , натяком <g/> ,
doc#5 ( <g/> Дмитро <g/> ) <g/> , мститися ( <g/> Іванчук і Безпалько <g/> ) або все пробачити ( <g/> Льова <g/> ) <g/> . Вони діють у сюжетних
doc#6 таку значущу малість людини бачимо в “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” ( <g/> ч. 7 <g/> ) <g/> , де люди
doc#7 Зуєвського <g/> : </p><p> Так нездогадно <g/> , мов на травах Це все <g/> , що ми несли <g/> , </p><p> У перших зацвітах вогнявих — </p>
doc#8 пройдисвіта <g/> , гульнею доводитиме <g/> , що все на світі марне <g/> . Печалуватиметься о Бозі в
doc#9 боротьбі 1917 — 1920 рр <g/> . — все це <g/> , хоч і різними каналами <g/> , але створює широкі
doc#10 словник <g/> , працівники Академії все таки фактично поширили своє завдання <g/> . Вони не
doc#11 зовсім не на Венецію <g/> , а на оперну Мантую <g/> , але все - таки воно означає Гати - з - Пістоля і стає
doc#12 напр <g/> . <g/> : „Венера <g/> , як правдива мати <g/> , для сина рада все оддати“ ( <g/> Котляревський <g/> ) <g/> ; „Франко як
doc#14 ( <g/> духову <g/> , але і територіальна має попри все своє значення <g/> ) <g/> , вперше проблема українська
doc#15 як називне <g/> , очевидно <g/> , через недогляд <g/> , то все ж речення типу u вот на стене <g/> ; на земле показують
doc#16 » <g/> . Воно належить до лексикону Донцова <g/> . І все це навіть не висновки мого критика <g/> , а взято в
doc#18 " <g/> Мой- сею <g/> " <g/> , — писав Ярема <g/> , — обвинувачено тяжко все українське громадянство <g/> » <g/> . Павло Филипович
doc#19 злочинців <g/> , « <g/> клопоти без кінця і краю <g/> » — все це гнітюче діяло на душу і <g/> , хоч постачало
doc#20 морозу не було <g/> , поїзд не летів експресом <g/> , але все таки він рухався <g/> , і ми були неприхищені від тим
doc#21 уже здавна висував як своє гасло “ <g/> Мені все одно <g/> , де друкуватися <g/> , хоч на паркані <g/> ” <g/> , а Косач