Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 Чи думала вона <g/> , що вже не бути дням <g/> , а тільки ночам <g/> ?
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Остання жертва <g/> » <g/> ) </p><p> Бо тепер вона знає <g/> , що сьогодні інший світ <g/> , інша доба <g/> : « <g/> Це інший світ <g/> …
doc#5 Єдине <g/> , що ми знаємо про її вдачу <g/> , це те <g/> , що вона глибоко й віддано кохає <g/> .
doc#6 Може <g/> , тому саме <g/> , що вона стара <g/> , в інтерпретації Курилика вилучена з людського активного вжитку <g/> ?
doc#9 В лексиці вона широко користається з західноукраїнських словарних фондів в усіх головніших лексичних сферах <g/> .
doc#10 Але на цьому ЇЇ значення й вичерпується <g/> , якихось ширших перспектив вона не відкриває <g/> . </p>
doc#11 Та от біда <g/> , хоч і мала <g/> , — вона <g/> , краватка <g/> , трохи посунулася праворуч <g/> .
doc#12 <p> Але прикладку із сполучником як беремо в коми тільки тоді <g/> , коли вона має причинове значення <g/> , напр <g/> .
doc#14 ПОЕЗІЙ КНИГА ШОСТА <g/> » <g/> ) </p><p> Полемізувати з поезією <g/> , навіть коли вона наскрізь історіософська <g/> , — марна річ <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> В. Свідзінський <g/> ) </p><p> Не зважаючи на їх велику архаїчність і синтаксичну неорганізованість чи може саме завдяки останній <g/> , конструкції такого типу дуже часті в сучасній розмовній мові <g/> , коли вона не зазнає спеціяльної організації і не одягається в літературно-прийняту і прийнятну форму <g/> .
doc#16 Вона не повинна нападати й на ті схильності <g/> , які вона визнає в собі за погані й згубні <g/> , способом прямої боротьби <g/> , вона мусить переборювати їх непрямою дією ( <g/> indirekt <g/> ) <g/> , спрямовуючи свою енергію на високоцінні завдання <g/> , які її сумління визнає за добрі й високі ( <g/> trefflich <g/> ) і які їй приступні <g/> » ( <g/> Max Scheler <g/> , « <g/> Die Stellung des Menschen im Kosmos <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> В побуті ці явища схоплює « <g/> Кайдашева сім'я <g/> » Ів <g/> .
doc#19 « <g/> Хитруха та вередуха <g/> » <g/> , « <g/> високомисна коверзуха <g/> » <g/> , вона винесла з інституту уявлення про життя як вічне свято <g/> , безконечний баль <g/> .
doc#20 Але тоді в Києві вона була тільки Марусею <g/> , і в виборі дальшої долі з нею не радилися <g/> . </p>
doc#21 І вона воліла мати справу тільки з партіями <g/> , бо ті мали свої політичні програми на папері <g/> , і було легко їх перевірити і або схвалити або заборонити <g/> .
doc#22 І саме цим найбільше вдоволена героїня <g/> : « <g/> Це дає мені повну свободу <g/> » <g/> , — каже вона <g/> .
doc#24 <p> Коли ми тепер повернемося до героїні твору — Жінки <g/> , ототожнивши її <g/> , слідом за Гамораком <g/> , з Україною — а на це прямо натякає Любченко <g/> , кажучи в « <g/> Слові перед завісою <g/> » <g/> , що вона з'явиться замість уже згадуваної нами « <g/> заквітчаної героїні екзотичних танків <g/> » <g/> , — коли ми до неї повернемося <g/> , то побачимо <g/> , що її сюжетна схема другим пляном повторює щойно нами намічену <g/> .
doc#25 Схема ця дуже спокуслива своєю динамічністю <g/> ; одначе вона здається надто апріорною в своїй симетричності і побудованою ad hoc за зразком традиційного уявлення про розвиток мов за теорією генеалогічного дерева ( <g/> хоч Михальчук не цурався й теорії хвиль — пор <g/> .
doc#26 Але вона була незліченно багата на змагання стилів і ідей <g/> , на літературні конфлікти <g/> .
doc#27 Між собою і іншими він ставив перегородку <g/> , скляну <g/> , прозору <g/> , але вона не пропускала людського тепла <g/> .
doc#28 <p> Коли говорити спеціяльно про лірику Миколи Зерова <g/> , видобуваючи ліричний початок з-під усіх тих важких часом задрапувань <g/> , якими здебільшого прикриває його Зеров <g/> , то доводиться сконстатувати <g/> , що вона <g/> , його лірика <g/> , настроєво різноманітна й мінлива <g/> , як і можна <g/> , власне <g/> , сподіватися від лірики <g/> .