This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#96 | . Виглядає так <g/> , що українців у Ісландії нема й не | було | <g/> . Одна з виняткових країн Західньої Европи <g/> . |
doc#57 | ніяким урочистим відзначенням <g/> . Не | було | транспарантів на мою честь <g/> , не зустрічала мене |
doc#84 | поруч « <g/> На чужині <g/> » і « <g/> Німеччина <g/> » <g/> ? Хіба не досить | було | б другого <g/> ? Хіба може бути « <g/> Німеччина <g/> » — « <g/> Дома <g/> » <g/> ? |
doc#49 | стиль <g/> . </p><p> </doc> </p><p> Веселитися ж і радуватися треба | було | <g/> , </p><p> що брат твій сей мертвий був та й ожив </p><p> і згинув |
doc#15 | ми зустрічаємо такі речення <g/> , де тяжко | було | б щонебудь дорозумівати [ <g/> подразумовать <g/> ] <g/> , але |
doc#89 | скувати додержанням їх заповітів <g/> . Так | було | <g/> , наприклад <g/> , з Бєлінським <g/> . Несамовитість його |
doc#18 | суспільного визнання <g/> . Його родинне життя | було | ледве прикритою руїною <g/> . Невблаганна хвороба <g/> , |
doc#37 | на той час <g/> , коли американців у Пляуені вже не | було | і от-от мали ввійти радянські частини <g/> , те <g/> , що |
doc#54 | оце прибули з Сталінграду <g/> . Матвій іде <g/> : листа не | було | і не буде <g/> . Є тільки праця <g/> . Замість листа прийшли |
doc#47 | собі бажала <g/> , " <g/> звичаєм давніх наших предків <g/> " | було | спалене <g/> . Урна з попелом її останків була |
doc#81 | виникає бажання лишити по собі слід <g/> . Якщо життя | було | не творче <g/> , плекається ілюзія продовження себе |
doc#13 | дійшлому критикові буде важко <g/> , бож у Криму не | було | ані власних будиночків на два поверхи <g/> , ані |
doc#11 | , не морочить голову <g/> ? Знущається з читача <g/> ? Де це | було | бачене <g/> ? Навіть у путівнику такого не витримаєш |
doc#64 | далеко посталих поглядів <g/> . Даремно | було | б шукати на сторінках цього щоденника |
doc#12 | . </p><p> Розділ про вживання великих літер <g/> , якого не | було | в « <g/> Харківському <g/> » правописі <g/> , подаємо в |
doc#56 | й справжнього адресата віршів Смотрича <g/> . Бо це | було | відхиленням автора цієї статті — звернутися до |
doc#69 | — це був намір редактора <g/> . По-своєму це | було | геніяльно задумане й здійснене <g/> . Акуратно |
doc#75 | : «— Маріє <g/> ! Ти наївнічаєш <g/> . Нічого подібного не | було | <g/> . Я тільки приніс тобі запах слова <g/> » <g/> . </p><p> Це — один з |
doc#99 | тюпали кіньми чи волами і дороговказів не треба | було | збивати <g/> , бо їх ще і в тямку не було <g/> , а траса ще |
doc#6 | роки <g/> : “ <g/> Самому тепер не віриться <g/> , а справді так | було | <g/> . Я <g/> … на крилах перелетів до чарівних зал |