Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Пізніше була створена легенда про хижу Німеччину <g/> , яка зненацька напала на безборонну овечку — Росію <g/> .
doc#1 Поза цими віршами - навіть у ліриці політичної інвективи <g/> , яка досі у творчости Шевченка була справжньою скарбницею церковнослов'янізмів у поєднанні з вульгаризмами <g/> , - церковнослов'янська лірика майже не вживається <g/> .
doc#2 Та водночас це не була вірність силувана <g/> , вірність наперекір самій собі <g/> , вірність з обов'язку <g/> .
doc#3 <p> Щоправда <g/> , моя книжка вийшла у далекій Швеції <g/> , вона була написана та надрукована іноземною німецькою мовою <g/> .
doc#4 Думається <g/> , що мова тут не про те просто <g/> , що одні вірші написані раніше <g/> , а інші пізніше <g/> , це була б істина самоочевидна <g/> .
doc#5 Простора площадка позад церкви була теж тахльована <g/> , і їхні кроки дзвінко пролунали в порожнечі цього відлюдного закутку <g/> » <g/> .
doc#6 І обох штовхала вперед незрозуміла <g/> , може <g/> , для них самих сила <g/> , що її Шевченко назвав покликанням і що в дійсності була одержимістю <g/> .
doc#7 Зрештою <g/> , поезія <g/> , культивована у французькому журналі « <g/> Поезі <g/> » <g/> , була здебільша такого типу <g/> .
doc#8 <p> Якщо його загибель не була безглуздим випадком <g/> , то треба визнати <g/> , що його вбивці добре знали <g/> , що саме вони робили <g/> .
doc#9 У головному моя праця була виконана <g/> , але тут і там щось треба було ще перевірити <g/> , щось додати <g/> .
doc#10 Техніка праці в Академічному словнику була така <g/> , що головний редактор діставав на перевірку <g/> , виправлення і апробацію вже готові аркуші <g/> ; ці аркуші складалися колективом співробітників Комісії складання словника живої української мови <g/> , а керівником цієї Комісії скоро зробився Всеволод Михайлович Ганцов <g/> .
doc#11 Так от <g/> , виявилося <g/> , що ця « <g/> штучка <g/> » — це була торпеда <g/> .
doc#12 : „Процвітала рожа супроти вікна <g/> , запашна та гожа“ ( <g/> Грабовський <g/> ) <g/> ; „Щука лежить на своїм місці <g/> , обернена мордою проти води <g/> , і не бачить нічого“ ( <g/> Франко <g/> ) <g/> ; „Низенька <g/> , чорнява <g/> , заквітчана польовими квітками <g/> , вона й трохи не схожа була на селянок“ ( <g/> П. Мирний <g/> ) <g/> . </p>
doc#13 Не знати <g/> , чому Ярина вирушила була на Крим віа Перекоп <g/> .
doc#14 Котляревщина — ніколи не була стихією Маланюка <g/> .
doc#15 У роботі Травнічка справді зібрано дуже багатий і цікавий матеріял про переродження іменних речень у дієслівні <g/> , або про їх виродження в частини дієслівних речень ( <g/> хоч велика частина цього була вже показана українськими мовознавцями - Потебнею і особливо Поповим <g/> , - про них Травнічек ніде не згадує <g/> ) <g/> ; але забувається при цьому <g/> , що поруч з цією лінією історичного розвитку могла існувати й інша <g/> .
doc#16 Вісниківська концепція в свій час була доконечна й корисна <g/> .
doc#17 – Тому <g/> , не зважаючи на блискучі акторські розв'язання окремих ролей ( <g/> Чистякова – Любуня <g/> , Гірняк – Кум <g/> , Крушельницький – Малахій <g/> , Івицький – гість <g/> ) <g/> , не зважаючи на блискучі розв'язання окремих сцен ( <g/> особливо І дія і сцена Малахія – Крушельницького і Олі – Даценко в III дії <g/> ) <g/> , вистава не була цілковито зібрана в одну цілість <g/> .
doc#18 <p> Біографічна паралеля Франка <g/> , перед лицем смерти <g/> , в безнастанних конфліктах з галицькою суспільністю <g/> , то загострених <g/> , то погано прихованих <g/> , і Мойсея <g/> , людини <g/> , що знала <g/> , де земля обітована <g/> , кликала й вела до неї <g/> , була цькована і покинена своїм народом і була рокова- на вмерти <g/> , не ввійшовши до краю майбутнього <g/> , на порозі його <g/> , — виразна <g/> .
doc#19 До поеми 1866 року « <g/> Ткачиха <g/> » <g/> , що її темою була психологія самотньої жінки <g/> , дописується нові вісім розділів <g/> , що переакцентовують твір у соціяльний образок з життя впосліджених верств <g/> .