This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | на Кобилетопщині <g/> , котре з двох — сказати важко <g/> , | бо | в обох райцентрах собори давно пішли на службу |
doc#1 | читає <g/> , не просто як ще один літературний твір <g/> , | бо | для поета це теж не просто ще один літературний |
doc#2 | при її поетичній колисці <g/> , приймають її й тепер <g/> , | бо | чують бодай просліди первісної мелодії <g/> . Ті <g/> , |
doc#4 | біографії <g/> . Хоч завдання це було б не легке <g/> , | бо | все це дано ляпідарно <g/> , непомітно <g/> , натяком <g/> , |
doc#5 | логіка <g/> , Марта повинна була б вибрати або Льову <g/> , | бо | він любить її коханням-приязню і |
doc#6 | не могли мистецької кар'єри своїх синів <g/> , | бо | ті батьки взагалі ледве чи знали <g/> , що таке |
doc#7 | . Це не прищепилося і не могло прищепишся <g/> , | бо | <g/> , позбавляючи мову значення взагалі <g/> , |
doc#8 | . І це було ударом <g/> , розрахованим на далеку дію <g/> , | бо | вплив Петрова на українську еміграцію тепер |
doc#9 | , у суті справи <g/> , однієї літературної мови — | бо | ніхто <g/> , дослівно ніхто не висував програми |
doc#10 | діячів української культури <g/> . Не можна | бо | перецінити ролю нормативного синонімічного |
doc#11 | … Як каже давній жарт <g/> , — такого не може бути <g/> , | бо | ні <g/> , такого не буває <g/> . Читати список станцій |
doc#12 | літера <g/> , що в наголошеному <g/> , напр <g/> . <g/> . <g/> : дивитися ( <g/> | бо | <g/> : дивиться <g/> ) <g/> , ревти ( <g/> бо <g/> : рев <g/> ) <g/> , степи ( <g/> бо <g/> : степ <g/> ) <g/> , |
doc#13 | решту в непроглядному сутінку <g/> , — в просторі <g/> , - | бо | малярство не говорить категоріями часу <g/> , так у |
doc#14 | бути таким <g/> , ми змушені прийняти його таким <g/> , | бо | не можна його не прийняти <g/> . Не з уваги на його стаж |
doc#15 | стане заперечувати <g/> , що тут міститься речення <g/> , | бо | значення наших слів майже цілком збігається з |
doc#16 | матеріялів <g/> . Але він не може не знати цього <g/> , | бо | це надруковано на титульній сторінці книжки <g/> . А |
doc#17 | міста <g/> . Куліш не жаліє старої України <g/> , | бо | він знає і бачить <g/> , що вона себе вичерпала і далі |
doc#18 | і Довбущуках <g/> » <g/> ; виринув у поезії « <g/> Я буду жити <g/> , | бо | я хочу жиги <g/> » 1880 року <g/> , « <g/> Ex nihilo <g/> » ( <g/> 1885 <g/> ) <g/> , « |
doc#19 | гімназії <g/> . Учився хлопець <g/> , видно <g/> , добре <g/> , | бо | його посилають військовим коштом до |
doc#20 | тексту цієї статті <g/> , і <g/> , звичайно <g/> , ніхто не має <g/> , | бо | Таран напевно не передав її ні до архіву « <g/> Вістей |