Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Rousseau <g/> . </p><p> Шарж на імітаторів Руссо </p><p> Можна було б почати від народження героя <g/> , і тоді це
doc#1 намагання звести їх до трьох періодів означало б спростити картину <g/> . </p><p> Адекватна періодизація
doc#2 , не казавши вже про « <g/> я <g/> » автора <g/> . Воно було б неможливе <g/> . Замість рим асонанси <g/> , що на перший
doc#3 слів типу двоє ( <g/> двои <g/> ) як слід не вивчена і мала б бути темою окремої розвідки <g/> . Тут досить
doc#4 вірші написані раніше <g/> , а інші пізніше <g/> , це була б істина самоочевидна <g/> . І навіть не лише те <g/> , що «
doc#5 « <g/> Житті й революції <g/> » <g/> , в 1930 році <g/> . Авторові було б тепер 56 років <g/> , коли писано роман <g/> , йому було 28.
doc#6 років тому <g/> , 3 листопада 1977 року <g/> , можна було б сподіватися показової ретроспективної
doc#7 у філяделфійському журналі « <g/> Київ <g/> » <g/> , ч. б за 1951 рік <g/> . Ось перша половина вірша <g/> : </p><p> Цей звід —
doc#8 на дуду грець <g/> . Вона пояснювалася його <g/> , сказати б так <g/> , інтелектуальною вдачею <g/> . Петров був
doc#9 планом <g/> , заохотив мене якнайпалкіше і <g/> , сказати б <g/> , поблагословив мене беззастережно <g/> . ( <g/> Сімович
doc#10 зліквідованих <g/> . За скромний початок хотілося б уважати цю брошуру про Всеволода Ганцова й
doc#11 сумним кінцем <g/> ; тепер Кундера творить <g/> , сказати б <g/> , теорію сексу з людським обличчям <g/> . Книжка
doc#12 , що деякі правила цього правопису потребували б перегляду й зміни <g/> , але в теперішніх умовах
doc#13 поеми Жирмунський називав вершинною <g/> . Я б назвав її краще рембрандтівською <g/> . Як у
doc#14 Хвильового чи самого ж Маланюка <g/> . Не хотілося б тільки <g/> , щоб позиція проти- ставлености
doc#15 речення без особового дієслова <g/> . Це могло б легко привести до ототожнення називних речень
doc#16 , — Ю. Ш. <g/> ) не подобаються <g/> » і т. д. і т. д. Можна було б подумати <g/> , що Донцов не знає <g/> , що він має справу не
doc#17 , виставу <g/> , де вільно виявлялися б усі акторські індивідуальності <g/> , хоч і в межах
doc#18 » 1889 року <g/> ; майнув навіть у такому <g/> , здавалося б <g/> , далекому творі <g/> , як « <g/> Лис Микита <g/> » ( <g/> 1896 <g/> ) <g/> , і в «
doc#19 » <g/> , і рідко можна знайти людину <g/> , що читала б цей твір <g/> . Така своєрідна річ <g/> , як поема « <g/> Троїсте