This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#61 | їхню документально- психологічну цінність <g/> , | але | <g/> , за винятком кількох ліричних сцен <g/> , головне в |
doc#9 | мови Галичини супроти мови мого рідного міста <g/> , | але | <g/> , звісно <g/> , і Києва та й більшости міст на схід від |
doc#29 | , напевне <g/> , з тисячу <g/> . Не скажу <g/> , що від пелюшок <g/> , | але | <g/> , поза всяким сумнівом <g/> , з тих днів <g/> , коли голос |
doc#28 | пагінці <g/> , які хоч і виявляють ті самі тенденції <g/> , | але | <g/> , як правило <g/> , не так чітко й яскраво <g/> . З другого |
doc#53 | не існувала <g/> . Хай урядових заборон ще не було <g/> , | але | адміністративна система й економічні |
doc#27 | рівні з документами <g/> , щоденниками <g/> , спогадами <g/> , | але | без уваги до специфіки епістолярних писань <g/> . </p><p> У |
doc#95 | в Василя Сімовича <g/> . Ми називали його дядьо Вася <g/> , | але | був він більше <g/> , ніж дядя <g/> . Я мав у Харкові добрих |
doc#71 | ІХ ст <g/> . <g/> , що досягла високого рівня розвитку <g/> , | але | була чужою для слов'ян <g/> . Натомість Шевченко |
doc#99 | на захід <g/> , в житті вони <g/> , либонь <g/> , усе-таки ще є <g/> , | але | в новітній поезії знайти їх важко <g/> . В « <g/> Автостопі |
doc#12 | правопису потребували б перегляду й зміни <g/> , | але | в теперішніх умовах уважаємо будь-які зміни |
doc#10 | обох належить до розмірно недавнього часу <g/> , | але | в хуртовині подій на Україні загубилася |
doc#44 | мусимо <g/> , — враховувати ще один текст — невеликий | але | ваговитий <g/> , — що ніколи не призначався до друку і |
doc#59 | парадокс цього вечора <g/> . Не говорити про минуле <g/> , | але | вертатись постійно до нього <g/> » <g/> . Бо ввесь твір — це |
doc#1 | разів для позначення реалій римського життя <g/> , | але | вжиті вони в химерній послідовності <g/> , поряд із |
doc#73 | . Іноді ще плекаємо пам'ять давнього часу <g/> , | але | викидаємо з свідомості <g/> , як непотріб <g/> , згадки |
doc#56 | перекладів Коцюбинського російською мовою <g/> , | але | викликав вибух обурення <g/> , коли постало питання |
doc#34 | а прагне показати правду історії певного часу <g/> , | але | воднораз поза часом — Осьмачка взяв не роки |
doc#80 | була для нього Невідкличним покликанням <g/> , | але | водночас вона була для нього ремеством <g/> . Як |
doc#81 | не знала тоді <g/> , що ним стане 8 грудня 1953 року <g/> , | але | вона знала <g/> , що такий день прийде <g/> . Вона не була |
doc#48 | вони розгублені <g/> . Вони не здалися країні ночі <g/> , | але | вони не знають <g/> , чого хотіти й куди йти <g/> . Вони на |