Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Більші <g/> , ніж міг би мати <g/> , якби народився на десять років раніше або на десять років пізніше <g/> . </p>
doc#1 Уже в « <g/> Неофітах <g/> » ( <g/> поемі <g/> , що відкриває цей період <g/> ) вражає безпрецедентне поєднання церковнослов'янізмів <g/> , що <g/> , як звичайно <g/> , асоціюються з церквою або клясичною поезією <g/> ; вульгаризмів <g/> , що їх поети досі рідко допускали в серйозній поезії <g/> , та декількох словосполучень <g/> , типових для народніх пісень <g/> .
doc#2 <p> </doc> </p><p> Лятуринська не може поскаржитися на брак уваги або недоброзичливість критики <g/> .
doc#3 1871 <g/> ) <g/> , замість панівного перед тим два вуха ( <g/> або вуші <g/> ) <g/> .
doc#4 А в інших саме й тільки старість приносить мудрий розквіт або навіть перше зародження й народження таланту <g/> , як було з генієм Леоша Яначка <g/> , що лише по шістдесятці відкинувся рутини вчителювання й вибухнув полум'ям творчости несамовитого напруження <g/> , ориґінальности й розмаху <g/> .
doc#5 Якби тут грала ролю логіка <g/> , Марта повинна була б вибрати або Льову <g/> , бо він любить її коханням-приязню і коханням-відданістю <g/> , або Дмитра <g/> , бо він чесна людина й хоче заснувати родину <g/> .
doc#6 Метафізичність світобачення Курилика можна бачити вже в тому <g/> , як часто він подає на своїх картинах — і не лише багатоепізодних — людей малими <g/> , відсуненими на бічний або задній плян або оповитими темрявою <g/> .
doc#7 Тим часом так звані осяги нашого імітування неоклясицизму на еміграції мають стільки ж спільного з сучасною поезією Европи й Америки <g/> , як Державин з Кроче або Еліотом <g/> .
doc#8 Українські « <g/> заговори <g/> » не відрізняються для нього принципово від мордовських або якутських <g/> , так само <g/> , як для неоклясиків існувала єдина світова культура <g/> , а не якась специфічна українська <g/> . </p>
doc#9 У себе вдома <g/> , в родині тощо ми говорили <g/> , писали <g/> , думали « <g/> по-харківськи <g/> » ( <g/> офіційно це звалося по-києво-полтавськи <g/> ) <g/> , а через дорогу <g/> , в домі <g/> , наприклад <g/> , Василя Сімовича <g/> , або в книгозбірні НТШ тощо це саме роблено « <g/> по-львівськи <g/> » <g/> .
doc#10 В таких умовах довелося звертатися з просьбою подіитися спогадами або матеріалами до ряду осіб <g/> .
doc#11 Минув той час <g/> , коли була чеська проза читвом для підстаркуватих милих бабусь із чеськмовних містечок <g/> , а поза тими бабусями ніхто не знав ні « <g/> Бабічки <g/> » Божени Нємцової <g/> , ні « <g/> Песиголовців <g/> » Алоіза їраска <g/> , як нульовим був світовий курс наших « <g/> Батюшків <g/> » або « <g/> Волів <g/> » <g/> .
doc#12 Тепер <g/> , коли « <g/> Генерал-Губернаторство <g/> » стало анахронізмом <g/> , нема жадних підстав плекати й ці льокально - запроваджені зміни <g/> , — незалежно від того <g/> , як розцінювати їх з наукового або педагогічного погляду <g/> .
doc#14 Натомість він хоче — неймовірних скупчень приголосних « <g/> чи долонь ніжних ласки приречені Нам з чол борозен скорбність зотруть <g/> » <g/> , — ці сполуки хл <g/> , мзч <g/> , нск <g/> , стьз <g/> , — або ще в уст кут —це дуже радикальна полеміка <g/> , це виклик і бій <g/> .
doc#15 <p> Якщо виключити навіть речення u земля мягкая як явно двоелементне і підкреслене як називне <g/> , очевидно <g/> , через недогляд <g/> , то все ж речення типу u вот на стене <g/> ; на земле показують <g/> , що <g/> , наблизившися до поняття називних речень і охопивши характеристичну рису їх значення <g/> , поставивши питання про сферу їх застосування <g/> , Кудрявський усе ж не був послідовним і не відмежував їх <g/> , приміром <g/> , від неповних речень або еквівалентів речень <g/> , захопившися тільки твердженням про можливість бездієслівних речень взагалі <g/> . </p>
doc#16 Очевидно <g/> , що тут може йтися тільки про сперечання чисто словесне <g/> , коли в однакові слова вкладається відмінне значення <g/> , або про дискусію позірну <g/> .
doc#17 Далеко страшнішою і згубнішою показала себе дальша фаза цього виродження <g/> , фаза <g/> , що триває досі <g/> : – фаза сліпого в автоматичності діяння своєї бюрократично-поліційної машини державного капіталізму <g/> , що нищить людину фізично або розчавлює духовно <g/> , що позбавляє людину свободи <g/> , вищої за свободи <g/> , перелічені в Атлантійській хартії <g/> : свободи бути самим собою <g/> . </p>
doc#18 <p> Історики літератури перетрусили світову літературу <g/> , шукавши « <g/> Мойсееві <g/> » прототипа або впливів на « <g/> Мой- сея <g/> » <g/> .
doc#19 Така своєрідна річ <g/> , як поема « <g/> Троїсте кохання <g/> » <g/> , або дуже цікавий і запашний переклад частини « <g/> Слова о полку Ігоревім <g/> » оголошені 1928 року заходами Михайла Возняка <g/> , але поза науково-архівну бірку « <g/> За сто літ <g/> » <g/> , приступну тільки вузькому колу фахівців <g/> , вони не пішли <g/> .
doc#20 Вони або були знищені <g/> , або сиділи принишклі <g/> .