Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Гість роззирнувся <g/> , помітив — так потім з'ясувалося <g/> , — на полицях кімнати многотомник « <g/> Історії України <g/> » Грушевського <g/> , назвав своє прізвище <g/> : Галицький <g/> , блимнув своєю посвідкою і запросив піти з ним на розмову — чи дружню <g/> ?
doc#1 Якщо говорити про стилістику <g/> , то в цій трагічно спокійній ідилії Т. Шевченко « <g/> перестрибує <g/> » від одного до іншого <g/> : тут і буденний діялог <g/> , і гумористичні елементи </p><p> майже в дусі І. Котляревського <g/> , й уступи в дусі народніх пісень — звичайно <g/> , знову ж таки персоналізовані і скомпоновані за схемою багатопляновости <g/> , коли <g/> , наприклад <g/> , образ України водночас виступає як образ потойбічного Раю <g/> . </p>
doc#3 <p> У східній половині України порівняно ранній занепад двоїни сприяв поляризації однини супроти множини <g/> , сприятливий чинник у ширенні конструкцій типу двоє речень <g/> .
doc#4 <p> ШІСТЬ </p><p> Тема і образ України <g/> , що в « <g/> старих <g/> » поезіях були вилучені до окремого циклу-збірки « <g/> Сім літер <g/> » <g/> , у « <g/> нових <g/> » поезіях розкидані серед інших <g/> .
doc#5 Отже <g/> , новий варіянт зведеної українки <g/> , Українки <g/> , України <g/> !
doc#9 <p> В умовах радянської України проблематика книжки взагалі була під суворим табу <g/> .
doc#10 Далі перший запал прохолов <g/> , у Державному видавництві України <g/> , що взялось видавати словник <g/> , не вистачило нібито грошей на це <g/> , друкування дальших томів зволікалося <g/> , йшло безконечно мляво <g/> .
doc#11 Поезію вільної України відкриває Ігор Римарук <g/> , прозу вільної України — « <g/> Рекреації <g/> » Юрія Андруховича <g/> , яку редакція назвала повістю <g/> , а автор — « <g/> штучкою <g/> » <g/> .
doc#13 Він зродився з чужинецьких перекотів через пошматоване тіло України <g/> , він — це новий варіянт Маланюкового степового прокляття людини української <g/> . </p>
doc#14 Можна приставати чи не приставати на Маланюкову концепцію історії України і її степового прокляття <g/> , але тільки поет — сам Маланюк чи інший — може подолати цю концепцію <g/> .
doc#15 <p> Тим часом саме це поняття поза межами України ( <g/> і Росії <g/> ) далеко не таке загальновизнане і всіма прийняте <g/> .
doc#16 <p> Таким чином <g/> , практично у нас уважають за націоналіста і того <g/> , хто хоче ствердити суверенність українського народу на його території <g/> , не порушуючи прав інших народів <g/> , що там волею Божою і історії живуть <g/> , і того <g/> , хто ладен ці народи попросту винищити <g/> ; і того <g/> , хто домагається самостійности України <g/> , гадаючи <g/> , що в умовах незалежности і свободи народ український найкраще розкриє свої потенції і найбільше дасть людству <g/> , і того <g/> , хто заперечує і відкидає існування людства як цілости взагалі і вважає всі інші нації за погній для своєї <g/> . </p>
doc#17 – Перша ж дія була дана на згущеній блискучості і барокковій переобтяженості типового пейзажу степової України з гіперболізовано-обважнілими велетенськими – соняшниками і вітряками <g/> . </p>
doc#18 Франко вітає революцію <g/> , « <g/> якої результатом мусить бути повний перестрій зразу державного <g/> , а далі й громадського <g/> , со- ціяльного порядку Росії <g/> , а в тім комплексі й України <g/> » ( <g/> Літературно-науковий вісник <g/> , XXX <g/> .
doc#19 У ті похмурі роки терпіння й малих діл поет спромігся на гордий заклик <g/> : </p><p> Не давайтеся ж у руки </p><p> Катам України <g/> , </p><p> Не давайтеся на муки <g/> , </p><p> Бийтесь до загину <g/> . </p>
doc#20 « <g/> Радянське літературознавство <g/> » 12 <g/> , 2. Київ 1968. </p><p> </doc> </p><p> Я думаю <g/> , що ці напівспогади <g/> , напівстаттю я винен усім <g/> , хто знав нас обох <g/> , усім читачам <g/> , що цікавляться літературою <g/> , і може всім майбутнім еміґрантам з України <g/> . </p>
doc#21 <p> Натомість вона була кричущо закрита для майже всіх відомостей з України і країн радянської сфери <g/> .
doc#22 Її темою було <g/> : світ має чого повчитися у України <g/> .
doc#23 <p> Шевченко починає з констатування Невідкличної наявности своїх трагічних дум <g/> , показує <g/> , як вони постали — вони виросли з туги за українською дівчиною <g/> , за краєвидом України ( <g/> « <g/> степи та могили <g/> , що на Україні <g/> » <g/> ) <g/> , за минулим вільної колись козацької країни ( <g/> « <g/> там родилась <g/> , гарцювала козацькая воля <g/> » <g/> ) і з усвідомлення трагічного стану України тепер ( <g/> « <g/> виросла могила <g/> , А над нею орел чорний Сторожем літає <g/> » <g/> ) <g/> , — і <g/> , посилаючи свої думи на Україну <g/> : </p><p> Там найдете щире серце </p><p> І слово ласкаве <g/> , </p><p> Там найдете щиру правду <g/> , </p><p> А ще <g/> , може <g/> , й славу <g/> …
doc#24 Покищо твір коментовано тільки з одного боку <g/> : Юрій Гаморак побачив у « <g/> Вертепі <g/> » мистецьку реалізацію ідеї месіянства України <g/> , головну героїню твору — Жінку ототожнив він з Україною і відповідно до всього цього дав такий коментар окремим розділам <g/> : </p><p> Ось у першій частині — « <g/> Сольо неприкаяної лірики <g/> » — прегарними образами розкриває автор основну рису вдачі українця <g/> , його надмірну ліричність <g/> .