Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 до Сумської <g/> , і розмова не зав'язалася <g/> . Та й як списувати протокол посеред вулиці <g/> ? Коли
doc#1 рядках <g/> : </p><p> Титарівна-Немирівна </p><p> Гаптує хустину <g/> . </p><p> Та колише московщеня <g/> , </p><p> Малую дитину <g/> . </p>
doc#2 і зречення <g/> . Поетка завжди лишалася вірна їм <g/> . Та водночас це не була вірність силувана <g/> ,
doc#3 чи усування старого космічного тіла <g/> . Та ба <g/> , нічого подібного не трапилося в нашому
doc#4 останніми піснями <g/> » <g/> ; а де в чому і з старим Ґете <g/> . Та про це докладніше далі <g/> . </p><p> Підсумовуючи <g/> , отже <g/> ,
doc#6 творчости <g/> . Бо творчість ця багатоплянова <g/> . Та перше <g/> , ніж іти до тих інших плянів <g/> , захованих на
doc#8 тексту <g/> , а ще більше джерельного матеріялу <g/> . Та чим старший він робився <g/> , тим більше втрачав
doc#9 як не може бути язика херсонсько-руського <g/> »1i <g/> . </p><p> Та говорити так — означає ігнорувати особливості
doc#10 конче доводить <g/> , що воно було написане пізніше <g/> . Та це не має істотного значення <g/> , бо так чи так
doc#11 люблять пов'язувати на шию такі рушники <g/> . Та от біда <g/> , хоч і мала <g/> , — вона <g/> , краватка <g/> , трохи
doc#13 перший диплом на право називатися поезією <g/> . Та було б хибно думати <g/> , що співучі ритми поза
doc#14 тільки полководцям душ чи строф <g/> . Та не робім цього кроку <g/> , щоб не менторувати <g/> , щоб не
doc#15 ми бачили <g/> , Зубатий <g/> , її зігнорував Травнічек <g/> . Та й чи можна застосувати один закон розвитку для
doc#16 у розумінні Донцова зовсім не мудрість <g/> ) <g/> . Та коли він починає з ідеалу нашої старої
doc#18 богів і народів і ненависти від інших націй <g/> : </p><p> Та ненависть <g/> , найтяжча з усіх <g/> , </p><p> « <g/> Задля іншого бога
doc#19 постатей нашої літератури XIX сторіччя <g/> . </p><p> Та коли можна сперечатися <g/> , чиє житія було
doc#20 своїх <g/> . Обидві родини пристали на мій плян <g/> . Та це не було так просто <g/> . Німці здвигнули добрий
doc#21 критерієм — достатній мистецький рівень <g/> . Та ще приналежність до нашого часу — ми не містили
doc#22 , як унесталився світ і людське життя в ньому <g/> . Та надія падає <g/> , до Арґентіни героїню фільма не
doc#24 молодь <g/> » Хвильового <g/> , про яку Тичина писав <g/> : « <g/> Та хіба ж не завжди молодь молодіша від усіх <g/> » <g/> .