Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 На земле <g/> .
doc#7 На жаль <g/> , поезії такого типу зовсім майже не піддаються перекладові <g/> .
doc#11 <p> Грудень 1952 — Листопад 1953 </p><p> </doc> </p><p> ( <g/> Про прозу Юрія Андруховича і з приводу <g/> ) </p><p> На моєму столі число « <g/> Сучасности <g/> » <g/> , рік 1992 <g/> , місяць січень <g/> .
doc#64 <p> * * * </p><p> На першій сторінці щоденника стоїть фраза <g/> : « <g/> Але мій народ <g/> , пройшовши це страшне горнило <g/> , зазнає нового кращого життя <g/> » <g/> .
doc#78 <p> На доказ цих тез наведу деякі факти з мови Павловського <g/> , Котляревського й Шевченка <g/> . </p>
doc#36 На щастя <g/> , в Ґе це не тривало довго <g/> . </p>
doc#9 На це склалося кілька обставин <g/> : і знав він українськомовні справи краще від моїх харківських учителів <g/> , знав не тільки ззовні <g/> , а й зсередини <g/> , і був він єдиним тоді на Україні носієм ідей і метод Празького лінгвістичного гуртка <g/> , де мав не одну нагоду спілкуватися з « <g/> самим <g/> » Ніколаєм Трубецьким <g/> , ну і <g/> , нарешті <g/> , посідав він у свої тоді 63 роки ту незбагненну рису людяності <g/> , що її найкраще окреслює французьке слово шарм <g/> .
doc#14 На увазі <g/> , мабуть <g/> , мають апокаліптичні ноти збірки <g/> , рясні в ній <g/> , а здійснення їх убачають у подіях воєнних років <g/> .
doc#52 На с. 464 на мить з'являється « <g/> жінка така зі Львова <g/> » <g/> , що ставить на політзборах провокативне запитання <g/> , на с. 593 « <g/> уніят <g/> » оповідає « <g/> щось з догматики <g/> » <g/> .
doc#32 <p> На осінь 1945 р. хвилювання починає вщухати і перспективи — принаймні найважливіші — починають окреслюватися <g/> .
doc#0 На теренах Росії і з-під Росії все <g/> , починаючи від ануляції міжнародної конвенції про полонених і заміни її законом про кару смерти за полон <g/> , віщувало еру безвартісности людського життя і здобутків людських культурних цінностей <g/> .
doc#27 На практиці <g/> , коли йдеться про листування літераторів <g/> , його використовують звичайно як матеріял для побудови біографії даного письменника на рівні з документами <g/> , щоденниками <g/> , спогадами <g/> , але без уваги до специфіки епістолярних писань <g/> . </p>
doc#65 На титульній сторінці з'явився піднаголовок “ <g/> Науково-теоретичний журнал <g/> ” <g/> .
doc#73 <p> На території України поза Галичиною була внеможливлена всяка леґальна видавнича діяльність <g/> .
doc#29 На тому все вривається <g/> .
doc#57 На дзвіниці ще нема дзвонів <g/> .
doc#46 На його знімках <g/> , які трапили мені до рук геть пізніше <g/> , — він мені не здавався ані Гераклом <g/> , ані Прометеєм <g/> , радше якимсь вірменином із тих <g/> , що сиділи <g/> , чекаючи на клієнтів <g/> , у Харкові на Миколаївському майдані <g/> , постукували щітками об свої дерев'яні скриньки й закликали громадян чистити в них черевики <g/> .
doc#95 На прощання він простягнув мені руку <g/> , а потім заклопотався <g/> : </p><p> — Ні <g/> , я мушу щось вам подарувати <g/> , так не можна просто розійтися <g/> . </p>
doc#37 На чолі проводу стояв там колись вояк армії УНР <g/> , згодом оборонець Закарпаття <g/> , а далі редактор « <g/> Дозвілля <g/> » Свирид Микитович Довгаль <g/> . </p>
doc#62 На перший плян висувалася потреба виявлення й публікації джерел <g/> , і то не старовинних ( <g/> це завдання взяв на себе Гарвардський інститут українознавства <g/> , а ми <g/> , в еміграційних інституціях <g/> , не мали для цього ні фінансової бази <g/> , ні достатньо кваліфікованих фахівців <g/> ) <g/> , а новіших <g/> .