Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Коли вони були близько Чернишевської <g/> , заревли сирени повітряної тривоги <g/> .
doc#0 Коли вони були близько Чернишевської <g/> , заревли сирени повітряної тривоги <g/> .
doc#0 Коли вони зустрінуться на Сумській <g/> ?
doc#0 Коли він виїжджав із Красного Аиману <g/> , був намір протиставити божевіллю війни свою волю людяности <g/> .
doc#0 Коли <g/> , вкрай рідко <g/> , це все-таки ставалося <g/> , неминучим був несмачний ритуал <g/> .
doc#0 Коли вона дізналася <g/> , що Н. вирушає на Захід <g/> , до Лемківщини й далі <g/> , вона подарувала йому на дорогу валізку <g/> .
doc#0 <p> Коли Н. їхав на захід <g/> , він думав про свої місяці у Львові <g/> .
doc#0 Коли небо над Берліном стало суцільно англо-американським <g/> , життя почало з міста відпливати деінде <g/> , хоч офіційно евакуації не було <g/> .
doc#0 <p> Коли берлінське небо стало занадто розжареним і працювати під ним стало неможливо <g/> , керівні органи німецької пропаганди вивезли редакцію « <g/> Дозвілля <g/> » ( <g/> як і газети « <g/> Земля <g/> » <g/> , видаваної для українських сільськогосподарських робітників <g/> ) до Пляуену <g/> , де зорганізували й друкарню з українськими шрифтами <g/> . </p>
doc#4 Коли я починав читати книжку <g/> , я обурювався <g/> .
doc#4 <p> Коли <g/> , отже <g/> , зважимо на це <g/> , стає безпредметовим саме питання про те <g/> , чи Наталя Лівицька-Холодна свідомо вдавалася до « <g/> засобу <g/> » щоденниковости й щоден- никової тяглости <g/> , чи так « <g/> вийшло <g/> » <g/> .
doc#4 <p> Коли Ґете хоче піднести гармонію <g/> , зв'язок з традицією й спокій душі як найвищу цінність <g/> , гідну людини <g/> , в протиставленні базарові щоденних дрібниць і гасел <g/> , він стилізує свою поезію в мусульманський стиль мислення й життя <g/> : </p><p> Sonst wenn man den heiligen Koran zitierte <g/> , </p><p> Nannte man die Sure <g/> , den Vers dazu <g/> . </p>
doc#4 Коли до них забрели Зевес і Гермес <g/> , щаслива в своїй незайманій наївності пара прийняла їх з теплою й приязною гостинністю <g/> , як приймала кожного <g/> .
doc#4 Нова поетика значущости <g/> , протиставлена і Олесевому заколисуванню плином слів <g/> , і часто картонному патосові Маланюка чи Ольжича <g/> , задеклярована вже 1969 р. <g/> : </p><p> Коли старість у душу гляне </p><p> порожнечею самоти <g/> , </p><p> кожне слово значущим стане <g/> … </p>
doc#6 Коли йому траплялася вільна між працею хвилина <g/> , він не сидів <g/> , склавши руки <g/> , він малював <g/> , що бачив <g/> , а бачив він там ці знаряддя <g/> .
doc#6 З'явлються назви іронічні ( <g/> “ <g/> Культурний обмін у Канаді <g/> ” <g/> ) <g/> , метафоричні ( <g/> “ <g/> Дияволове весілля <g/> ” <g/> ) <g/> , метонімічні ( <g/> “ <g/> Вітер співає в телефонних дротах <g/> ” <g/> ) <g/> , назви <g/> , що розкривають ідею картини ( <g/> “ <g/> Ось де мій ворог <g/> ” <g/> ) <g/> , що зміщують площини картини ( <g/> “ <g/> Иоан Христитель на батьковій фармі <g/> ” <g/> ) <g/> , що підносять мораль картини ( <g/> “ <g/> Нам важко зрозуміти <g/> ” — про злидні Індії <g/> ) <g/> , що вносять особисті мотиви ( <g/> “ <g/> Коли час сказати прощай <g/> ” <g/> ) <g/> , і такі <g/> , що виводять далеко поза межі даної картини ( <g/> “ <g/> Я радів і журився при кожній погоді <g/> ” — власна цитата з “ <g/> The Hound of Heaven <g/> ” Фр <g/> .
doc#6 Коли в ілюстрації до вірша 27,45 Матвія обличчя Христа ще носить сліди звичайної в канадських картинах Курилика “ <g/> сумарної <g/> ” характеристики <g/> , в ілюстрації до вірша 27,50 стався вже цілковитий відхід від такої сумарности <g/> , ніби це малював інший мистець ( <g/> у виданні “ <g/> Страстей <g/> ” це сс <g/> .
doc#6 Коли Курилик проходив лікування в англійському закладі для душевнохворих <g/> , він бачив свою “ <g/> хворобу <g/> ” як “ <g/> деперсоналізацію <g/> ” <g/> .
doc#6 Коли <g/> , від середини сімдесятих років <g/> , він захопився серійними виданнями своїх творів для дорослих і для дітей <g/> , то це <g/> , виглядало <g/> , тільки ще раз і ще виразніше промовляло на користь включення мистця до поп-арту <g/> , але не в іронічному <g/> , полемічному відтворенні його <g/> , як у творах Варгола <g/> , Ліхтенштейна та інших <g/> , що в суті речі провадили війну з традиційним мистецтвом на його власній території в ім'я мистецтва абстрактного <g/> , а в сенсі неспроможности на творення “ <g/> вищих <g/> ” мистецьких вартостей <g/> . </p>
doc#6 Коли він відчував потребу соціальних контактів <g/> , він почувався найкраще в прицерковних клюбах — Малому клюбі при церкві Успіння й св <g/> .