Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 справді таке сказав <g/> , і тепер був час покаятися <g/> . Він це й зробив <g/> , як належало <g/> . Діягноза Галицького
doc#1 » <g/> , але і втіленням образу покритки є він сам <g/> . Він переймає і пропускає через себе всі образи
doc#5 вісім років він постарівся й зневірився <g/> . Він наче відчув темне провалля наступних
doc#6 свого вчителя через провалля чотирьох сторіч <g/> . Він писав <g/> : “ <g/> Для мене нема сумніву <g/> , що й дотепер
doc#7 стаючи комічним через надмірну етеричність <g/> . Він може повернути дійсність довкілля в поезію
doc#8 . Петров утік з червоної армії під час війни <g/> . Він утік ще раніше з Києва до Ленінграду <g/> , коли на
doc#9 восьмої <g/> » — « <g/> Поєдинок <g/> » <g/> , 27 <g/> ) <g/> ; пильно — ніколи ( <g/> « <g/> Він по- спішавсь <g/> , йому було так пильно <g/> » — « <g/> На камені
doc#10 синонімічного словника <g/> , не зовсім слушні <g/> . Він тільки не доведений до кінця <g/> , — але не з їх вини <g/> .
doc#11 . Перший Президент молодої республіки <g/> . Він у піджаку <g/> , що явно свіжопошитий <g/> , і людина ще не
doc#12 ходити <g/> , нехтувати <g/> , ненавидіти <g/> , недобачати ( <g/> Він недобачає <g/> . Але <g/> : Він не добачає тут помилки <g/> ) <g/> . </p><p> ж <g/> )
doc#13 він пропаґандивний <g/> , а й тим <g/> , що він усе пояснює <g/> . Він убиває письменника <g/> , але передусім читача <g/> .
doc#15 тільки в свідомості " <g/> споживачів <g/> " граматики <g/> . Він не раз висловлювався і творцями її <g/> , авторами
doc#16 несталості <g/> . </p><p> В одній статті говориться <g/> : Він — « <g/> автор брошури <g/> … <g/> , із-за якої міг ґратулювати
doc#17 ( <g/> 1926 <g/> ) Курбас ускладнює свої завдання <g/> . Він хоче знаходити розв'язання вистави не в
doc#18 ( <g/> XIII <g/> ) <g/> , темного демона одчаю ( <g/> XVI <g/> ) <g/> , — Азазеля <g/> . Він є свідок і обвинувач в останньому суді Мойсея
doc#19 нема <g/> , то вона тепер і сама по-нашому ріже <g/> » <g/> . Він ще гордий своєю запорізькою лицарською кров'ю
doc#20 через те саме вікно <g/> . </p><p> А раз Юрко заїхав до Львова <g/> . Він був уже відчумлений <g/> , а я вже мав своє мешкання <g/> . Я
doc#21 , холод узимку <g/> , спека влітку були нестерпні <g/> . Він сидів над якимось дереворитом ( <g/> Гніздовський
doc#22 ? Ні <g/> , він заперечує існування самого театру <g/> . Він говорить <g/> : « <g/> Нема вже театру Водевіль <g/> » <g/> . </p><p> У героїв
doc#24 української доби двадцятих років <g/> . Він не починав <g/> , а завершував <g/> . Він не стільки