This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 | « <g/> добровільцем <g/> » <g/> . Звичайно <g/> , ніякої добровільности не було <g/> , усіх студентів-чоловіків зобов'язували <g/> . </p><p> Він мені сказав <g/> , що тому дарує її <g/> , бо події відбуваються в Харкові у таборі |
doc#78 | Він пише <g/> , що північні мешканці « <g/> употребляют грубейшую пищу <g/> … |
doc#7 | Ось перша половина вірша <g/> : </p><p> Цей звід — це дерево <g/> : при ньому Не гомін слав свій шлях <g/> , </p><p> Немов би спогад і знайому Веселість на устах </p><p> Він ще про весну неодцвітну В щедроті віт підняв І світлом галяви привіт нам Зігрів і розхмар дня <g/> . </p> |
doc#96 | Він вичитав у відповідь цілий патер ностер про те <g/> , що хутори ісландські взагалі не продаються <g/> , а переходять у спадщину сторіччя за сторіччям <g/> , а тим більше не продаються чужинцям <g/> , це і законом заборонене і всім традиціям перечить <g/> , питання — потворне <g/> , немисленне <g/> . |
doc#95 | Він знав місто чудово <g/> , хоч не був старий — був парубійко десь коло 20-ох років <g/> . |
doc#67 | <p> Козак сідла коня вороного <g/> , </p><p> Він хоче їхать до краю чужого <g/> . </p> |
doc#38 | Він говорить про три школи — харківську <g/> , галицьку й київську <g/> . |
doc#20 | Він завідував відділом мистецтва <g/> . |
doc#6 | Він побував лісорубом <g/> , орачем <g/> , волоцюгою-гобо <g/> , будівельником <g/> , студентом англістики й латини <g/> , офіціянтом <g/> , цегельником і кахлеробом <g/> , майстром обрамлювания картин і так далі <g/> . |
doc#81 | Він нікого і нічого не навчить <g/> , не переконає <g/> , що автор мав рацію <g/> , а його супротивники помилялися й кривдили його <g/> , що поставлене ним життьове завдання було варте заходу і що він його виконав <g/> . |
doc#80 | Він мав смак у літературних експериментах <g/> , але він не вдавався до них у власних творах <g/> . |
doc#23 | Він збуває питання двома словами <g/> : Петренків вірш для нього — « <g/> наслідування Шевченка <g/> »2 <g/> . |
doc#84 | Він їдець певної кількосте <g/> … |
doc#66 | Він тоді гратиме кого завгодно <g/> , тільки не Лесю Українку <g/> . </p> |
doc#19 | Він пише Кониському <g/> : </p><p> І слави і дяки зажив ти між нами </p><p> На діло народне своїми трудами <g/> . </p> |
doc#86 | Він <g/> , зрештою <g/> , змістом своїм збігається з тим <g/> , що Хвильовий вкладав у поняття просвітянства <g/> . |
doc#52 | Він веде через подолання підлости <g/> , подолання страху і подолання здорового глузду <g/> , коли хочете <g/> , — розуму <g/> . |
doc#43 | Він хоче мислити і мислить світ якісно <g/> , а не кількісно <g/> , а що мислити якісно означає мислити індивідуально <g/> , по-своєму <g/> , то стверджується право індивідуального мислення і бачення <g/> . |
doc#26 | Він увіходив до літератури з високою свідомістю місії й переємности <g/> . |
doc#47 | Він теж чернець <g/> , але з української громади <g/> , точніше <g/> , української еміграційної громади <g/> , що разом з нею пройшов через випробування Великої Війни й Руїни і опинився її літописцем <g/> , поза межами рідної землі <g/> . |