Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Із чотирьох можливих шляхів суспільного розвитку два прямо ведуть до катастрофи <g/> : нищення інших і нищення себе <g/> .
doc#3 <p> У часі ширення цих метастаз збіглося з двома іншими явищами <g/> : занепад двоїни і семантична невтралізація числівників <g/> , умовно називаних збірними <g/> , типу двоє <g/> , троє і т.д. Обидва ці процеси мали поступовий і тривалий характер <g/> , з варіяціями діялектично-територіяльного типу <g/> .
doc#4 Так я зробив <g/> , писавши про Олену Телігу ( <g/> « <g/> Без металевих слів і без зідхань даремних <g/> » <g/> ) <g/> , про Василя Стуса ( <g/> « <g/> Трунок і трутизна <g/> » <g/> ) <g/> , так зробив Юрій Лавріненко <g/> , писавши про Оксану Лятуринську ( <g/> « <g/> Князівна <g/> , що обходить шатра <g/> » <g/> ) і десятки інших <g/> .
doc#9 Переважну частину свого історичного існування Галичина жила в іншому політичному організмі <g/> , ніж велика частина решти українських земель <g/> .
doc#10 Більшу групу становитимуть праці з історичної діалектології <g/> , де Ганцов <g/> , уважно вивчаючи особливості сучасних говірок <g/> , застосовує зразу ж таки здобутий матеріал і висновки до історії української мови <g/> , зокрема до питань її генези ( <g/> 4 <g/> , 5 <g/> , 8 <g/> , 12 <g/> , 13 <g/> , 16 <g/> ) <g/> , або переглядає висунені іншими історичні концепції знову ж таки в світлі даних діалектології ( <g/> 2 <g/> , 3 <g/> , 6 <g/> , 7 <g/> ) <g/> .
doc#12 <p> Б. Чергування е—о. </p><p> 1. Пістя шелесних звуків ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , щ <g/> , дж і після й е чергується з о. Нормально о з'являється тоді <g/> , коли в наступному складі стояв голосний <g/> , веред яким приголосний не пом'якшувався <g/> , а саме а <g/> , о <g/> , у <g/> , и ( <g/> з старого ы <g/> ) <g/> , -ъ. Перед іншими складами зберігається е <g/> , надр <g/> .
doc#16 <p> В одній статті говориться <g/> : « <g/> Духова структура його незгармонізована і повна внутрішніх противенств та несподіваних скоків <g/> , як мало яка інша <g/> .
doc#17 <p> Не говоримо вже про надзвичайно сміливе поєднання стилізації й ґротеску в образах Стаканчихи ( <g/> М. Степова <g/> ) і інших персонажів 1 дії <g/> . </p>
doc#18 Раю нема <g/> , але рай є — у поступі <g/> , у русі <g/> , у творчості <g/> : « <g/> В тій боротьбі раз-у-раз гинугь мільйони людей <g/> , в ній на протягу звісної нам історії погибли тисячі і мільйони громад <g/> , племен і народів <g/> , лишаючи місце іншим <g/> , щасливішим <g/> .
doc#19 Сюжетна схема майже однакова <g/> , але ступінь експресивности зовсім інший <g/> .
doc#21 Реакція читачів була позитивна <g/> , журнал своїм культурним рівнем випередив інші українські періодичні видання і наближався до кращих німецьких <g/> .
doc#22 Це є тема Самчукового « <g/> Оста <g/> » <g/> , поезії Барки <g/> , « <g/> Енея і життя інших <g/> » Косача <g/> .
doc#23 <p> Інша справа <g/> , що в обставинах загальмованого <g/> , сплутаного і з'яловленого українського літературного процесу-не-процесу першої половини XIX сторіччя поезія Петренка обмежилася на жменьці віршів <g/> , не діждалася жадного книжкового видання <g/> , продовжувачів не знайшла і фактично жадного місця не посіла <g/> .
doc#24 <p> Можуть бути <g/> , мабуть <g/> , і інші тлумачення <g/> .
doc#25 Справді <g/> , це кардинальні питання звукового розвитку української мови <g/> , і тому увага до них природна <g/> : розвиток і з старих Ҍ <g/> , е <g/> , о і — проблема ствердіння приголосних перед е <g/> , и. На насвітлення їх у Михальчука ми і кинемо тепер погляд <g/> , згадавши тільки <g/> , що мало не всі інші питання української історичної фонетики <g/> , особливо щодо голосних <g/> , знайшли своє хоч коротке насвітлення в Михальчука <g/> . </p>
doc#27 Кажучи словами Віктора Петрова <g/> , « <g/> в великих містах Европи він почув себе людиною чужою <g/> , людиною інших смаків <g/> , інших умов і іншого життєвого темпу <g/> …
doc#28 групи неоклясиків <g/> , підтягали його під цю ж категорію <g/> , розглядаючи вияви інших стилів і світосприймань як ознаку недозрілости поета <g/> .
doc#31 Боротьба з ВУСППом <g/> , отже <g/> , продовжує стару лінію памфлетів Хвильового <g/> , але приглушено <g/> , натяками <g/> , своєрідною езопівщиною <g/> , поціляючи тільки в дичину малого розміру <g/> , отих <g/> , словами самого Хвильового <g/> , « <g/> бекасів <g/> , кроншнепів <g/> , куличків та іншу болотяну дичину <g/> » <g/> .
doc#32 Знов інша традиція <g/> , від дрібниць до істотного <g/> .
doc#36 Останнє відрізняє його від більшости українських малярів того часу <g/> , скажімо <g/> , К. Трутовського або трохи молодших П. Мартиновича й С. Васильківського та інших <g/> .