Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Володимир Григорович волів еміграцію і дістався до Каліфорнії <g/> , де його слід губиться <g/> , але не в обіймах якого-небудь іншого Галицького <g/> . </p>
doc#1 Більше того <g/> , кожен ряд рухається від часткового ( <g/> Архімед і Ґалілей — самотні шукачі правди <g/> , з одного боку <g/> ; ситі церковники <g/> , з іншого <g/> ) до максимально узагальненого в кінці <g/> : « <g/> люди <g/> » загалом протиставляються ворогові загалом <g/> . </p>
doc#3 До всього іншого автор був буржуазний націоналіст <g/> .
doc#4 Наталя Лівицька-Холодна називає Україну часто <g/> , але не менш часто слова цього не знаходимо <g/> , а все одно знаємо <g/> , що хоч краєчком <g/> , хоч кутком чи тінню краєчка і в цих поезіях мова йде серед іншого і про Україну <g/> .
doc#6 <p> Усе це не виключає зв'язків Курилика з людьми іншого трибу й гатунку <g/> , але біографія його <g/> , взята як цілість <g/> , розцінювана з погляду соціяльного статусу і абстрагуючися від його внутрішнього життя <g/> , показує власне його піднесення від рівня нижчих кляс його дитинства до рівня нижчої середньої кляси його дорослого віку <g/> .
doc#8 Він утік з одного баварського міста до іншого <g/> , як тільки в першому появилася радянська репатріяційна комісія <g/> .
doc#9 »4. Як приклад таких слів Олена Пчілка наводить слова <g/> : належний <g/> , цнотливий <g/> , урочистий і далі пише <g/> : « <g/> Хіба задля того мали б наші письмовці цуратись таких слів <g/> , що вони перше стали ужитими в польській літературі ( <g/> яко давнішій <g/> ) <g/> , — так це була б зовсім незмисленна увага <g/> »5. </p><p> Не розглядаючи тут дуже цікавої по суті позиції Олени Пчілки щодо стосунків української і польської мов — бо це виходить за межі нашої теми <g/> , — мусимо тут відзначити одне <g/> : принцип використання слів <g/> , спільних з польською мовою <g/> , як свого споконвічного добра <g/> , крім усього іншого <g/> , широко відчиняв двері до літературної мови багатьом і багатьом словам <g/> , уживаним у західноукраїнських <g/> , і зокрема галицьких <g/> , говірках <g/> .
doc#12 <p> є <g/> ) Заперечна частка не з дієсловами пишеться нарізно <g/> , крім тих дієслів <g/> , які без неї не вживаються або яким вона надає іншого значення ( <g/> а не просто заперечує <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#15 Зате <g/> , заслугою Синявського була постава питання ( <g/> хай мимобіжна й спрощена <g/> ) про генезу називного речення <g/> , Синявський виводить називні речення з двоелементних через пропуск дієслова є " <g/> у значенні самої тільки дієслівности без жадного іншого значення <g/> " <g/> , погоджуючися в цьому з К. Т. Німчиновим <g/> , якиий тоді ж таки виступив теж із коротенькою генетичною характеристикою називних речень <g/> . </p>
doc#16 Наверх виявилось це в політичнім кочівництві з одного табору до іншого і зміні політичних переконань і ідеологій <g/> » <g/> .
doc#18 ( <g/> XVIII <g/> ) </p><p> Що гірше <g/> : самостійність буде куплена ціною ненависти до інших богів і народів і ненависти від інших націй <g/> : </p><p> Та ненависть <g/> , найтяжча з усіх <g/> , </p><p> « <g/> Задля іншого бога <g/> » <g/> , </p><p> Бач <g/> , як кублиться біля того Храмового порога <g/> !
doc#21 Але він був людиною іншого рангу і характеру <g/> .
doc#22 Тому епізод кримінальної хроніки <g/> : ревнивий чоловік забиває коханця своєї жінки <g/> , — став виявом чогось іншого і далеко глибшого <g/> . </p>
doc#24 Для того <g/> , щоб це сталося <g/> , треба було перейти в атмосферу іншого літературного покоління <g/> , в зовсім інше повітря <g/> .
doc#25 ) <g/> , а може й багато іншого <g/> , про що не згадують джерела <g/> .
doc#26 У динаміці літературного процесу — це критика й відкинення стилю й світу Котляревського <g/> , маніфест іншого стилю <g/> , іншої <g/> , протилежної літературної НІКОЛИ <g/> .
doc#27 Л ця виокреслюсться як наївна <g/> , проста <g/> , але яка ж жадібна на нові знання <g/> , нові враження <g/> , на розуміння житія й людей <g/> , довірлива <g/> , простосердечна <g/> , охоплена почуттями <g/> , яких вона ще сама не розуміє <g/> , дівчина <g/> , невситимо <g/> , захланно відкрита на кожне повчання від того ідеалу <g/> , яким на якийсь час став для неї Куліш <g/> , — авторитет <g/> , представник і провісник іншого світу <g/> . </p>
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Я світ увесь сприймаю оком <g/> » <g/> ) </p><p> Тільки ритмічної й строфічної схеми клясицизму ще може додержати поет <g/> , але образи ( <g/> епітет <g/> ) не вкладаються в ці раціоналістичні приписи <g/> , вони уроджуються спонтанно <g/> , як вияв зовсім іншого <g/> , іраціонально нескутого світосприймання <g/> , вони виникають справді як напасть – коли підходити з погляду врівноважено-продуманого неоклясичного стилю <g/> .
doc#29 Від 16 жовтня вистава йшла два тижні <g/> , без будь-якого іншого репертуару <g/> .
doc#30 Ледве чи з того щось буде <g/> , а коли навіть буде <g/> , то вже геть чисто останнє2. </p><p> А тепер <g/> , сподіваючися <g/> , що не погніваєтеся <g/> , запитання зовсім з іншого <g/> .