Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0  <p> Бувальщина і небувальщина </p><p> Я постановив удатися до безпрецедентної спроби
doc#1 наприклад <g/> , « <g/> Великомученице кумо <g/> » <g/> , « <g/> Кума моя і я <g/> » <g/> , « <g/> Умре муж велій <g/> » <g/> , де вони відіграють явно
doc#2 збірки видано обидві старі і нову - « <g/> Веселку <g/> » <g/> , мені здається <g/> , що я можу докинути дещо до старих
doc#3 . </p><p> Книжка моя ледве чи відома тут присутнім <g/> . Тому я дозволю собі нагадати про свої спостереження й
doc#4 — чи плекати нове і незвичне <g/> ? </p><p> </doc> </p><p> ОДИН </p><p> Я знаю <g/> , про що хочу писати ( <g/> мене ще в дитинстві
doc#5 , бо навіть хвилина не вертається ніколи <g/> ! » – « <g/> Я щасливий <g/> , – веде далі Славенко <g/> , – що живу в ту
doc#6 : “ <g/> Самому тепер не віриться <g/> , а справді так було <g/> . Я <g/> … на крилах перелетів до чарівних зал Академії
doc#7 віршик <g/> , вміщений у журналі <g/> . Одначе я думаю <g/> , що цю традицію можна порушити <g/> , коли цей
doc#8 Петрова часто неймовірними і неприйнятними <g/> . Мені найлегше говорити про це в царині мовознавства
doc#9 <p> ПЕРЕДМОВА </p><p> Після багатьох років життя в Харкові я опинився 1943 р. у Львові <g/> . Звичайно <g/> , я і перед
doc#10 спогадами або матеріалами до ряду осіб <g/> . Я дозволю собі тут особливо подякувати за
doc#11 ) Кундера написав просто по-французьки <g/> , а до мене вона втрапила менше <g/> , ніж за рік <g/> , в англійському
doc#12 позначають два звуки <g/> : шч і йі <g/> . Літери е <g/> , ю <g/> , я на початку слова <g/> , а також у середині слова після
doc#13 одяг <g/> , холмські леґенди <g/> . </p><p> I. </p><p> </doc> </p><p> Я не знаю <g/> , чи Веретенченко студіював клясичну
doc#14 , — ця поезія не ділиться на особисте і <g/> … я ледве не сказав політичне <g/> , але скажімо може
doc#15 не таке загальновизнане і всіма прийняте <g/> . Я <g/> , здається <g/> , не помилюся <g/> , коли скажу <g/> , що
doc#16 автора статті ( <g/> Юрія Косача <g/> . - Ю. Ш. <g/> ) цікавить мене <g/> » <g/> . Одначе наступну фразу він уже присвячує
doc#17 , зламаного і розпучливого співу « <g/> Потеряла я колечко <g/> » ( <g/> Е. Шашаровська <g/> ) <g/> . </p><p> Так оформлена
doc#18 в « <g/> Пєтріях і Довбущуках <g/> » <g/> ; виринув у поезії « <g/> Я буду жити <g/> , бо я хочу жиги <g/> » 1880 року <g/> , « <g/> Ex nihilo <g/> »
doc#19 » <g/> , І обвинуваючи себе в листі / ниського <g/> : « <g/> Дуже я не хапкий <g/> , дуже таки лінивии <g/> . віть <g/> » <g/> . Але чи мав