Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#82 моїх <g/> ) </p><p> Мої друзі в Києві <g/> , Харкові <g/> , Львові кажуть мені <g/> , що на Україні я дебютант і тому треба було б <g/> , щоб
doc#12 позначають два звуки <g/> : шч і йі <g/> . Літери е <g/> , ю <g/> , я на початку слова <g/> , а також у середині слова після
doc#49 маю господаря <g/> , що перейме на себе тягар праці <g/> , а я можу спочити <g/> . Але ніщо не перешкоджає й
doc#65 , четвертому томові <g/> , що охоплював літери Р — Я і був зредагований Єфремовим <g/> , не судилося
doc#35 … <g/> , гнівом своїм і яростию своєю смутить я <g/> : Ідіте од Мене <g/> , проклятії <g/> »1 <g/> . Навіть небо для
doc#72 , польськи чи німецьки <g/> ? Це тим питаю <g/> , що мені бажається знати <g/> : є руський язик в Галичині
doc#13 одяг <g/> , холмські леґенди <g/> . </p><p> I. </p><p> </doc> </p><p> Я не знаю <g/> , чи Веретенченко студіював клясичну
doc#32 у них були послаблені або ніякі <g/> . До цієї групи я відніс би й Михайла Безухова <g/> , хоч він різнився
doc#98 Хмельницький Тарас Шевченко </p><p> Не знаю чому — мені захотілося написати про Леонида Миколайовича
doc#88 професор української філології розповідав мені <g/> , що на допиті в НКВС йому заявили <g/> : « <g/> Ми знаємо <g/> , що
doc#69 ілюзії <g/> . </p><p> Один з моїх гостей з України казав мені з болем і надією <g/> : \" <g/> Приїздіть до нас <g/> , навчіть
doc#54 заступити справжню суть цих почуттів <g/> . </p><p> Я міг би закінчити поверненням до тієї тези <g/> , що я
doc#34 людини без філологічної освіти <g/> . </p><p> Але тут мені скажуть <g/> : чому ви вказуєте на дрібні помилки і на
doc#20 літературознавство <g/> » 12 <g/> , 2. Київ 1968. </p><p> </doc> </p><p> Я думаю <g/> , що ці напівспогади <g/> , напівстаттю я винен
doc#3 . </p><p> Книжка моя ледве чи відома тут присутнім <g/> . Тому я дозволю собі нагадати про свої спостереження й
doc#78 були мовою більшости населення <g/> . У дальшому я зватиму ці говірки чернігівськими <g/> , бо їхнє
doc#53 с отцовской и материнской сторон я принадлежу к тому меньшинству
doc#87 не кланяється <g/> , ніхто ні об чім не пита <g/> . Сльози мене <g/> , каже <g/> , пройняли <g/> ! Блукаю <g/> , як та сирота <g/> .
doc#8 Петрова часто неймовірними і неприйнятними <g/> . Мені найлегше говорити про це в царині мовознавства
doc#28 profession de foi <g/> . Він починається словами <g/> : </p><p> Я світ увесь сприймаю оком <g/> , </p><p> бо лінію і цвіт люблю <g/> , </p>