Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Але просвітяни чи не-просвітяни <g/> , з погляду адміністрації <g/> , звісно німецької <g/> , — вони не існували <g/> .
doc#1 Основна засада Шевченкового стилю тих років — дати читачеві можливість уловити певну схему <g/> , певну лінію ( <g/> чи то у віршовій структурі <g/> , чи в будові речення <g/> ) <g/> , водночас не даючи цій схемі зматеріялізуватися <g/> .
doc#4 <p> В одному вірші поетка навіть трохи наївно питає <g/> : </p><p> А так хочеться знати <g/> : чи вишні </p><p> на Полтавщині родять ще <g/> ? </p>
doc#5 Мистецтву даний теоретичний бій <g/> : « <g/> Мистецтво постало як наслідок нерозуміння природи й життя <g/> ; це нерозуміння мистець переносить <g/> , не розв'язуючи <g/> , в художній твір <g/> , дістаючи в цьому ілюзорне заспокоєння <g/> , якого зазнають і ті <g/> , хто в тій чи тій формі цей твір сприймає <g/> » <g/> .
doc#6 До того ж сьогодні ми ще не можемо сказати <g/> , що в екзистенціялістичних аспектах Куриликової творчости слід поставити на карб безпосередніх чи посередніх впливів ( <g/> ідеї носяться в повітрі <g/> ) <g/> , а що постало з паралельного внутрішнього духового розвитку мистця <g/> . </p>
doc#7 Якщо вона тому чи тому конкретному читачеві нічого не сказала <g/> , значить <g/> , поет і читач розмовляють різними мовами <g/> .
doc#9 По- перше <g/> , це наскільки імпонує Олені Пчілці ( <g/> чи то пак Любі <g/> ) галицька літературна мова своєю універсальністю <g/> , — а з загального мовознавства відомо <g/> , що імпонування чиєїсь мови є перша й вирішальна передумова для позичень з цієї мови <g/> .
doc#10 <p> Праці над нормалізацією української літературної мови Курило присвятила багато часу і уваги <g/> , особливо в першій половині своєї недовгої — 14-річної — наукової діяльносте У широкій <g/> , колективній нормалізаційній праці тих років чи не на перше місце треба поставити поруч О. Синявського — в царині правопису <g/> , ортоепії й морфології — і Ганцова — в царині загального словництва <g/> , — Курило в царинах фахового словництва <g/> , словотвору <g/> , синтакси й фразеїології <g/> .
doc#11 Те <g/> , що в Кундери є вдалою чи невдалою <g/> , потрібною чи зайвою - філософією сексу <g/> , у випадку Андруховича більше скидається на еротичні мрії молодика <g/> .
doc#12 : без кінця <g/> , без краю <g/> , без ладу <g/> , без ліку <g/> , без пуття <g/> , без сумніву <g/> , в давнину <g/> , до відома <g/> , до вподоби <g/> , до краю <g/> , до лиця <g/> , до ноги <g/> , до побачення <g/> , до речі <g/> , до східсонця <g/> , з-за кордону <g/> , над силу <g/> , на зорі <g/> , на часі <g/> , під час <g/> , тим часом <g/> , як слід і т. д. </p><p> В сумнівних випадках треба використовувати словник <g/> , бо процес творення прислівників у сучасній мові плинний і тому встановити чіткі правила написання їх укупі чи нарізно не можна <g/> . </p>
doc#13 Цей Бог — він живе в речах <g/> , він живе в порядку життя <g/> , і немає істотного значення <g/> , чи похвалу йому співає соловей чи півень <g/> .
doc#15 На жаль він не обмежується на цьому глибоко правильному <g/> , хоч і трохи загальному <g/> , спостереженні ( <g/> яке <g/> , проте <g/> , ледве чи стосується повністю <g/> , як він думає <g/> , до називних відмінків заголовків <g/> , вивісок тощо <g/> , про що буде мова далі <g/> ] <g/> , а припускає далі - і то в досить категоричній формі <g/> , що тут " <g/> опущение глалола [ <g/> …
doc#16 Але саме так на практиці поводиться масова людина <g/> , коли вона говорить <g/> , доповідає або пише <g/> » ( <g/> с. 47 <g/> ) <g/> ; « <g/> Але масова людина почувала б себе пропащою <g/> , якби занурилася в дискусії <g/> , тому вона інстинктивно цурається визнати цю об'єктивну інстанцію <g/> » ( <g/> с. 48 <g/> ) <g/> ; « <g/> Суспільний провід захоплює людина <g/> , яку засади культури лишають холодною <g/> » ( <g/> с. 53 <g/> ) <g/> ; « <g/> І такими стають усі масові рухи <g/> , що в своїй однобічності заводять кулачний бій з тією чи тією частиною минулого <g/> , замість того <g/> , щоб поступово сприйняти все минуле <g/> » ( <g/> с. 62 <g/> ; сторінки за німецьким виданням <g/> : « <g/> Der Aufstand der Massen <g/> » <g/> , 1947 <g/> ) <g/> .
doc#17 Кулішеві як політикові робітництво могло імпонувати чи ні <g/> ; як авторові « <g/> Народнього Малахія <g/> » воно йому нічого не могло дати <g/> .
doc#18 Ні народ <g/> , ні його пророк <g/> , « <g/> душа їх душі <g/> » <g/> , завжди знов таки « <g/> проводир незрячий <g/> » <g/> , не знають <g/> , чи вони досягнуть своєї мети <g/> , а навіть коли досягнуть <g/> , що це справді означатиме <g/> .
doc#21 Він прийняв усі наші умови <g/> , тільки висловив сумнів <g/> , чи хтось поїде до Самчука і чи це потрібне <g/> .
doc#22 Інакше кажучи <g/> , справжню запальничку <g/> , — все одно чи для цигарок <g/> , чи для атомних бомб <g/> , — можна від Заходу перейняти <g/> , але під умовою <g/> , що її вирвано з психологічного контексту « <g/> чужих Америк <g/> » і включено в контекст « <g/> ленінізму <g/> » <g/> . </p>
doc#23 <p> Після широких варіяцій на тему <g/> , де ж можуть перебувати думи <g/> , себто його поезія <g/> , його надхнення — чи в морі <g/> , чи за морем <g/> , чи по скелям <g/> , по бескидам <g/> , чи з панами вельможними ( <g/> випад проти Шевченка <g/> ?
doc#24 Перше <g/> , ніж говорити про символічне значення виведеної в творі Жінки <g/> , подивімось <g/> , чи не дано в творі безпосереднього образу України — і який характер цей образ має <g/> . </p>
doc#25 <p> Михальчук не надавав великого значення питанню про те <g/> , чи існувала єдина східньослов'янська мова ( <g/> “ <g/> праруська <g/> ” <g/> ) <g/> .