Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 таціями і часто в метафоричному значенні <g/> . Це особлива система ляйтмотивів <g/> , що
doc#2 . Читачі легко підставляють імена під кожний з цих випадків <g/> . </p><p> Якщо порівняти перший у збірці вірш
doc#4 дати років <g/> , чого нема під « <g/> старими <g/> » <g/> . За цим ховаються два підходи до часу <g/> . Річ у тому <g/> , що «
doc#6 подібне <g/> ) “ <g/> серію <g/> ” <g/> , мабуть <g/> , розбито <g/> , бо картини ці продавалися вроздріб <g/> . </p><p> Виходень з суспільного
doc#7 Зуєвського <g/> : </p><p> Так нездогадно <g/> , мов на травах Це все <g/> , що ми несли <g/> , </p><p> У перших зацвітах вогнявих — </p>
doc#9 назві книжки <g/> . </p><p> Автор сподівається <g/> , що все-таки ця книжка буде корисна читачеві <g/> . Тим більше <g/> , що
doc#10 літературної мови й шляхів її розвитку ( <g/> 1 <g/> , 9 <g/> ) <g/> . Ці статті не мають суто наукового характеру <g/> , це та
doc#11 « <g/> Повільність <g/> » <g/> , тут ключ <g/> , як ундера схильнии це бачити <g/> , до олюднення людського сексу <g/> , його
doc#14 . « <g/> А десь там голуби <g/> , і сонце <g/> , і Париж <g/> » <g/> , — це декорація <g/> . « <g/> Шопен <g/> » <g/> , може найкращий вірш
doc#15 , die in syntaktischer Beziehung stehen <g/> " <g/> ) <g/> , і з цього погляду він виключає з категорії речень дійсно
doc#16 масакрування <g/> , на героїв різні й винищення — це найменше сміливо <g/> ! Але і поза цим тут поставлено
doc#17 ідилія <g/> . З її рук падає безпорадно торбинка <g/> . Це кульмінація ритмічного наростання 3 дії <g/> , як
doc#18 від Бескиду до Кавказу <g/> . Але суперечність ця тільки уявна <g/> . Не можна відкинути спокуси
doc#19 з поезії <g/> , написаної 1890 року <g/> . Хронологічно це <g/> , здається <g/> , останній твір Мови <g/> , можливо <g/> ,
doc#20 ми поділяли ту саму віру <g/> , — так <g/> , я можу назвати це тільки вірою <g/> , — в якій безладно мішалися
doc#21 виявилося <g/> , не був інакшої думки <g/> . Так відбулася ця угода <g/> , і я став <g/> , сказати б <g/> , малим самодержцем <g/> . </p>
doc#22 наші історики літератури мали рацію <g/> , коли від цього оповідання починали нову добу в історії
doc#23 виростав з попереднього ( <g/> Сергій Єфремов <g/> ) <g/> . Ця настанова фактично сприйнята в радянській
doc#25 права вперто і послідовно <g/> . Але <g/> , на щастя <g/> , він на цьому не обмежився <g/> , і тому сьогодні ще можна читати
doc#27 , прислів'їв <g/> , самоперебивань тощо <g/> . Усе це разом створює образ-маску дурникуватого і