Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 . </p><p> Але <g/> , забігаючи наперед <g/> , попрощаємося з тим <g/> , хто спрямував Галицького на слід Н.Мусю
doc#1 на чергуванні контрастних образів — тих <g/> , хто шукає правди й справедливости <g/> , і тих <g/> , хто
doc#4 є комплекс Філемона й Бавкіди <g/> . Для тих <g/> , хто забув свого Овідія або ніколи не дійшов до нього
doc#7 все до поетичного твору <g/> . Але той з читачів <g/> , хто знайомиться з нею за нашими журнальними
doc#9 обробляння нашої речі <g/> . А хто дотепніший <g/> , то зумів би і в повістях своїх
doc#11 ( <g/> авторова <g/> ? <g/> ) шле про нього секретні звіти <g/> , — кому <g/> ? Кажуть нам — монсиньйорові <g/> . Але це може бути
doc#12 , хтобудь <g/> , денебудь <g/> , нічий <g/> , якийсь <g/> , але <g/> : ні з ким <g/> , ні на чийому <g/> . Частка будь- пишеться з розділ
doc#15 з голого уявлення <g/> " <g/> ; " <g/> це саме слухач є той <g/> , хто в переданому значенні слова знаходить зміст
doc#16 у нас уважають за націоналіста і того <g/> , хто хоче ствердити суверенність українського
doc#18 » був « <g/> остаточне зведення рахунку з кимсь <g/> , з ким малося до діла цілий час <g/> » <g/> . Ці слова Миколи
doc#19 народнього й національного <g/> , але є виклик тим <g/> , хто цурається мужичого ( <g/> « <g/> Ой чия то панночка <g/> » <g/> ) <g/> , чиє
doc#20 , що він утратив на тому шляху <g/> , яким він пішов <g/> ? На кого з нас не чигала самота <g/> ? </p><p> Ношу образ Юрків у душі <g/> , «
doc#21 “ <g/> п'ят- десять оден <g/> ” <g/> ) <g/> . І що шкода праці того <g/> , хто хоче малювати свідомо <g/> , без того одного
doc#22 вірші « <g/> Скитальцям <g/> » проклямує зрозуміння тих <g/> , хто ще не вирваний з ґрунту <g/> : </p><p> Ні <g/> , ви молітесь за них <g/> , </p>
doc#24 героями-людьми <g/> . Візьміть « <g/> Mystère profane <g/> » <g/> . Хто герой цього розділу <g/> , якщо не степ <g/> , що співдіє з
doc#26 голубе <g/> ! </p><p> Про Січ <g/> , про могили — </p><p> Коли яку насипали <g/> , </p><p> Кого положили <g/> ; </p><p> Про старину <g/> , про те диво <g/> , </p><p> Що було <g/> ,
doc#27 1967 року ( <g/> Т. 7. — С. 319 <g/> ) редакція так коментує <g/> , хто був Куліш <g/> : « <g/> письменник <g/> , один з ідеологів
doc#28 , але кінцівка <g/> : </p><p> Вдягає ніч жалобне рам'я. </p><p> О <g/> , хто це ранить утлу пам'ять <g/> ? </p><p> День одгорів <g/> . Давно <g/> . – </p>
doc#29 не було працею самого Курбаса як режисера <g/> . </p><p> На кого спирався « <g/> Березіль <g/> » <g/> , розсуваючи межі своїх
doc#30 плакався на мордобиття <g/> , то це не аж так страшно <g/> . Хто б що не робив <g/> , а мордобій буде <g/> . Це була <g/> , у листі до