This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#68 | <p> Форми наказового способу можна тут розглядати як звернення до самого себе або до людини взагалі <g/> . |
doc#36 | В добу до передвижничества над Ґе ще тяжів академізм <g/> , немає істотних різниць між розповідно-історичними й релігійними полотнами <g/> , де характери зображуються « <g/> логічно <g/> » <g/> , а форми й кольори стремлять до гармонії і зрештою до певної елейности <g/> . |
doc#6 | Це була для нього насолода <g/> , але <g/> , напевне <g/> , також школа мистецької самоосвіти — як передати адекватно форму й “ <g/> душу <g/> ” цих інструментів <g/> , їхню поверхню <g/> , гру світла на них <g/> . |
doc#91 | Своєю суттю гордість ця національна <g/> , але формою свого вияву вона народницька <g/> . |
doc#43 | Я хотів би <g/> , щоб він був мелодія або пізнання правди <g/> , все <g/> , тільки не ця атавістична форма <g/> » <g/> . </p> |
doc#28 | Раціоналізмові й статичності <g/> , гармонійності й врівноваженості клясицистичного світогляду відповідає нахил поетів-клясицистів відтворювати світ не в його музичних наростаннях і спаданнях <g/> , а в його пластичній довершеності <g/> , пластичній досконалості безрушної форми <g/> . </p> |
doc#59 | « <g/> Є тільки боротьба форм <g/> , в яких проявляється дух <g/> » <g/> . |
doc#26 | Але це були форми приватні <g/> , скиньмо їх з рахівниці <g/> . |
doc#3 | Назви чисел <g/> , починаючи від 5 <g/> , поводилися як іменники <g/> , в формі вимагаючи залежного іменника в родовому відмінку <g/> , але як правило змову ж таки певного числа ( <g/> крім 11 і 12 <g/> ) у множині <g/> . |
doc#76 | Натомість на півдні їхній тривалий наступ на північну частину києво-поліських говірок тривав до новітніх часів і був спинений хіба що встановленням сучасного кордону Білоруси і України вже в 20 столітті ( <g/> хоч триває далі <g/> , вже в формі політично-адміністративного тиску на Берестейщині на південь від Ясельди <g/> ) <g/> . |
doc#4 | Відкриваю карти <g/> : пишу про недавно видану книжку поезій Наталі Лівицької-Холодної <g/> , перекрій її творчости від часу з-перед 1934 р. дотепер <g/> ; не в формі суворо-академічної міні-дисертації <g/> , а від себе <g/> , як я ту творчість бачу <g/> , сприймаю <g/> , відчуваю <g/> . |
doc#80 | Усе це в певному сенсі відповіді автора на прочитане <g/> , відповіді не в формі дискусії <g/> , а в формі — « <g/> як я написав би на цю ж тему <g/> , на тому ж фактичному матеріялі <g/> » <g/> . |
doc#64 | Але в своїй основі <g/> , — не в формах прояву — вона була здорова <g/> , і дуже важливо <g/> , що вона була <g/> . </p> |
doc#77 | <p> Тому особливого інтересу і навіть злободенности набирає спроба в формі якщо не звичайних <g/> , то романізованих мемуарів дати образ юности сучасного покоління сорокарічних <g/> , побачити там коріння сучасности <g/> , показати формування цього покоління <g/> . |
doc#82 | Тільки в формі споминів можуть автори наближатися до правдивости ( <g/> ілюзії правдивости <g/> ) <g/> , але й там — не тоді <g/> , коли говориться про самого себе <g/> . |
doc#40 | Наприклад <g/> , слово коза може виступати ще в формах кози <g/> , козі <g/> , козу тощо <g/> . |
doc#72 | Українська мова на 1900 р. була фактично виключена з будь-яких громадських функцій <g/> , а існувала в формі кількох сільських діялектів <g/> , до того ще й дуже відмінних між собою <g/> . |
doc#88 | Таким чином з'явилися реальні підстави для створення вищої форми наукового поступу <g/> , якою є Академія наук <g/> . </p> |
doc#31 | Дискусія в цих питаннях <g/> , досить елементарних і зрештою для нас тепер не надто цікавих <g/> , набирала часто дуже гострих форм <g/> . |
doc#81 | Мова буде застарілою й неоковирною <g/> , нормальний читач уже того не торкатиме <g/> , учений фахівець підрахує <g/> , скільки разів ужито однієї граматичної форми чи синтаксичної конструкції <g/> , не звертаючи уваги на зміст і чуття <g/> . |