Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Для початку — в Україні <g/> .
doc#1 Дія відбувається у Галілеї й одночасно в Україні <g/> , - далеко <g/> , а все ж близько <g/> , давно и сьогодні <g/> .
doc#3 ) з їхніми <g/> , цих письменників <g/> , біографічними даними дає змогу встановити <g/> , що інновація виникла й прищепилася насамперед у Центральній Україні між Києвом та Лисаветом <g/> , від Черкащини до Харківщини <g/> , себто на тій території <g/> , яка вважається осердям української літературної мови <g/> . </p>
doc#4 ( <g/> Та навіть у « <g/> Сімох літерах <g/> » <g/> , якщо зважити на те <g/> , що ці сім літер означають « <g/> Україна <g/> » і « <g/> Петлюра <g/> » <g/> , програмовість далеко менше послідовна <g/> , ніж можна було б сподіватися <g/> .
doc#8 Він утік ще раніше з Києва до Ленінграду <g/> , коли на Україні почалися нагінки на « <g/> український націоналізм <g/> » <g/> , і це його тоді врятувало <g/> .
doc#9 На це склалося кілька обставин <g/> : і знав він українськомовні справи краще від моїх харківських учителів <g/> , знав не тільки ззовні <g/> , а й зсередини <g/> , і був він єдиним тоді на Україні носієм ідей і метод Празького лінгвістичного гуртка <g/> , де мав не одну нагоду спілкуватися з « <g/> самим <g/> » Ніколаєм Трубецьким <g/> , ну і <g/> , нарешті <g/> , посідав він у свої тоді 63 роки ту незбагненну рису людяності <g/> , що її найкраще окреслює французьке слово шарм <g/> .
doc#10 <p> Хоч діяльність обох належить до розмірно недавнього часу <g/> , але в хуртовині подій на Україні загубилася більшість документів доби і загинула більшість живих свідків <g/> .
doc#12 : унісон <g/> , Україна <g/> , Угорщина <g/> , історія <g/> , Ісак ( <g/> але Іван—і Йван <g/> ) <g/> . </p>
doc#13 Ми не бачимо <g/> , що Ярина — в ясирі <g/> , ми зустрінемося з нею тільки в натовпі виведених з Криму назад в Україну потурнаків <g/> .
doc#14 Найлегше він упорався з еміграційними комсомольськими поетами <g/> , — тими <g/> , що « <g/> Ах <g/> , Україно <g/> » <g/> , « <g/> Я і Україна <g/> » <g/> , « <g/> Україна і я <g/> » <g/> , « <g/> Я розпрощався з тобою <g/> , Вкраїно <g/> » <g/> , « <g/> Ми повернемось знову до тебе <g/> , Вкраїно <g/> » і так далі <g/> .
doc#16 колеґи А. Крушельницького і М. Рудницького <g/> , який тепер в " <g/> Радянській Україні <g/> " так само <g/> , як напасник з МУР'у бореться з вісниківським " <g/> шовінізмом <g/> "» <g/> . </p>
doc#17 Саме тому його « <g/> Народній Малахій <g/> » побудований на тому <g/> , як стара хуторська Україна захлинається в бруді НЕПу <g/> , саме тому фінал п'єси – спів похабної російської пісеньки п'яною повією <g/> , що характеризується сповненими розпуки словами Малахія <g/> : « <g/> Це Україна співає <g/> » <g/> .
doc#18 Усі радянські франкознавці як один хочуть бачити в поемі реакцію автора на революцію 1905 року <g/> : « <g/> Ідейним поштовхом до написання поеми " <g/> Мойсей <g/> " були для Франка революційні події в Росії і на Україні 1905 р.» <g/> , — у формулюванні Каспрука <g/> .
doc#19 Бо то були роки найбільших утисків українського слова в підросійській Україні <g/> .
doc#20 Відбув свій термін і <g/> , мавши заборону селитися на Україні <g/> , вибрав місцем осідку Нальчик <g/> , відносно близький до осель кубанського козацтва <g/> , нащадків запорозьких <g/> .
doc#21 Якщо події переказані правильно в інтерв'ю <g/> , яке Р. Ференцевич дав “ <g/> Літературній Україні <g/> ” ( <g/> 1990 <g/> , Ч. 22 <g/> ) <g/> , Гніздовський мав виснажливу подорож автомобілем до і з Торонто <g/> , десь 600 км <g/> , повернувшися <g/> , дістав інфаркт <g/> , утратив свідомість і за кілька днів помер <g/> .
doc#22 І про те <g/> , ЩО ТІ проблеми <g/> , над якими тепер сушить собі голову Європа <g/> , стояли і розв'язувалися на Україні двадцять років тому <g/> .
doc#23 <p> Шевченко починає з констатування Невідкличної наявности своїх трагічних дум <g/> , показує <g/> , як вони постали — вони виросли з туги за українською дівчиною <g/> , за краєвидом України ( <g/> « <g/> степи та могили <g/> , що на Україні <g/> » <g/> ) <g/> , за минулим вільної колись козацької країни ( <g/> « <g/> там родилась <g/> , гарцювала козацькая воля <g/> » <g/> ) і з усвідомлення трагічного стану України тепер ( <g/> « <g/> виросла могила <g/> , А над нею орел чорний Сторожем літає <g/> » <g/> ) <g/> , — і <g/> , посилаючи свої думи на Україну <g/> : </p><p> Там найдете щире серце </p><p> І слово ласкаве <g/> , </p><p> Там найдете щиру правду <g/> , </p><p> А ще <g/> , може <g/> , й славу <g/> …
doc#24 Покищо твір коментовано тільки з одного боку <g/> : Юрій Гаморак побачив у « <g/> Вертепі <g/> » мистецьку реалізацію ідеї месіянства України <g/> , головну героїню твору — Жінку ототожнив він з Україною і відповідно до всього цього дав такий коментар окремим розділам <g/> : </p><p> Ось у першій частині — « <g/> Сольо неприкаяної лірики <g/> » — прегарними образами розкриває автор основну рису вдачі українця <g/> , його надмірну ліричність <g/> .
doc#25 З-поміж його сучасників на Україні — О.Потебні <g/> , А. Кочубинського <g/> , О. Огоновського <g/> , П.Житецького — тільки Потебня далеко перевищував Михальчука <g/> .