Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 І тому так просто і логічно включаються тут мотиви сирітки <g/> , що втратила матір <g/> , Вітряниці <g/> , що оплакує всіх мертвих <g/> , і - чудо поєднання особистого з універсальним — тут ще з'являється і зовсім не дисгармонує вірш « <g/> На труну Ольжичеві <g/> » <g/> , і за ним так само логічно йдуть вірші про частування мертвих членів роду в передріздвяну пору <g/> , і далі завершення кола - похоронно-народжувальне сумно-радісне свято зимового сонцевороту <g/> . </p>
doc#3 Тому я дозволю собі нагадати про свої спостереження й висновки півсторічної давности <g/> .
doc#4 <p> Головне тут у тому — вже згаданому — спостереженні <g/> , що « <g/> нові <g/> » поезії Наталі Лівицької-Холодної — це поезії її старечого віку <g/> , що почалися <g/> , коли їй було 42 роки <g/> , і набирали чимраз більшої напруги <g/> , пружносте <g/> , досконалосте й викінчености в тому довгому шляху від сорок другого року життя до теперішнього вісімдесят четвертого <g/> . </p>
doc#6 Сталося так не тому <g/> , що Курилик не міг піднестись вище <g/> , а тому <g/> , що таке піднесення його не цікавило <g/> .
doc#7 Це сьогодні <g/> , а не дев'яносто років тому <g/> .
doc#9 Коли хочеш карати Росію й Україну <g/> , карай їх огнем <g/> , мечем <g/> , чим хоч <g/> , — тільки не прилученням Галичини <g/> , бо в нас же й свого сміття стане Дніпро перегородити <g/> »4. </p><p> Одначе така негативна оцінка всього галицького не завадила тому <g/> , що в мові М Драгоманів помітно піддався галицьким впливам <g/> , як це слушно констатував ще в 1913 р. М. Жученко <g/> : « <g/> Драгоманов <g/> , мову якого ми вважаємо за найкращий зразок наукової української мови <g/> , під кінець <g/> , коли йому доводилось друкувати свої писання виключно у галицьких виданнях <g/> , почав писати більше вже на галицький зразок <g/> »5. </p><p> І — зауважимо мимохідь — це пішло його мові на користь <g/> , бо хоч частково відчистило її від русизмів <g/> , які аж надто рясніють у його ранніх писаннях <g/> , — як-от <g/> : місто ( <g/> в значенні « <g/> місце <g/> » <g/> ) <g/> , добавок
doc#10 Загалом одначе вплив Потебні панує <g/> , і це проявляється не тільки в тому <g/> , що Потебня найчастіше цитується на сторінках ( <g/> 5 <g/> ) і інших праць Курило на синтаксично-стилістичні теми <g/> , не тільки в тому <g/> , що ( <g/> 5 <g/> ) власне <g/> , кінчається цитатами з Гумбольдта й Потебні <g/> , а і в тому <g/> , що Потебня визначив головне в підході Курило до явищ української мови <g/> , а також дав глибоко опрацьоване історичне тло для її зауваг щодо сучасної мови <g/> .
doc#11 А тому <g/> , що вони мусять бути водночас вісімнадцятилітні і вісімдесятилітні <g/> .
doc#12 У прикметниках на -ний <g/> , -ній можливі вагання <g/> , тому подаємо перелік головніших з них <g/> . </p>
doc#13 Соціялістичний реалізм убивчий не тільки тому <g/> , що він пропаґандивний <g/> , а й тим <g/> , що він усе пояснює <g/> .
doc#15 <p> Перші два видання « <g/> Русского синтаксиса в научном освещении <g/> » ( <g/> 1914 і 1920 р. <g/> ) Пєшковського <g/> , як уже відзначено <g/> , не знають ні поняття називного речення <g/> , ні прикладів на нього <g/> , обмежуючися на тому ж прикладі ребенок <g/> !
doc#16 І тому треба підкреслити <g/> , що не всі фрази <g/> , вживані большевиками <g/> , — погані <g/> .
doc#17 Його основа – це боротьба двох тем <g/> , уживаючи цього терміну в тому значенні <g/> , як його вживають музики <g/> , говорячи про теми симфонії або сонати <g/> . </p>
doc#18 Як і Шевченко <g/> , Франко належить до того періоду <g/> , коли література бачила своє завдання в тому <g/> , щоб нести народові — чи нації — своє служіння і благовість <g/> .
doc#22 Тому і потрібний тут « <g/> deus ex machi- па <g/> » — вулкан <g/> , його труйні випари <g/> . </p>
doc#24 І коли його герой <g/> , кажучи словами російського поета <g/> , сьогодні « <g/> сжег то <g/> , чему поклонялся <g/> » <g/> , а завтра « <g/> поклонился тому <g/> , что сжигал <g/> » <g/> , — то хіба в цьому не закладено засновки не тільки руху взагалі <g/> , а і руху до поставленої собі мети <g/> ? </p>
doc#25 Написана к. 1898 р. <g/> , вперше надрукована 1929 р. в тому ж “ <g/> Українському діалектологічному збірнику <g/> ” <g/> , 2. Друга оборона прав української літературної мови <g/> , викликана протиукраїнською статтею в “ <g/> Киевлянине <g/> ” ч. 49 з 1898 р. </p><p> 10.“ <g/> Что такое малорусская ( <g/> южнорусская <g/> ) речь <g/> ?
doc#27 1892 року він підбудовує свій підхід загальною концепцією Київської Руси в найширших її кордонах як витвору українського ( <g/> « <g/> Моє он патріотство починається з Олега й Святослава <g/> , захоплює кляземщину й московщину з новгородчиною <g/> » <g/> ) <g/> , зрікається всіх польських впливів <g/> , ширених <g/> , мовляв <g/> , « <g/> апостолами польщизни <g/> » Петром Могилою й Лазарем Барановичем і вбачає новий етап розвитку української мови в тому <g/> , що « <g/> слово пушкінське <g/> » « <g/> дало нам силу знятись вище простолюдної пісні <g/> » ( <g/> всі цитати з листа до Карачевської- Вовківни <g/> ) <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Київ <g/> » <g/> , 1922 <g/> ) </p><p> Не повіримо хоч би тому <g/> , що <g/> , врешті <g/> , сам поет скаржиться на свою самотність <g/> , на « <g/> примару сліпої журби <g/> » <g/> , з якої може тільки сміятися « <g/> голос залізний доби <g/> » ( <g/> « <g/> І десь надійшло <g/> » <g/> , 1924 <g/> ) <g/> , на те <g/> , що </p><p> Серце твоє – мов маленький будинок </p><p> На неосяжній холодній землі <g/> . </p>
doc#29 Тисячоліття тому мистці потішали себе максимою Гіпократа Vita brevis <g/> , ars longa <g/> .