Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Серед усього іншого <g/> , Берлін був до того часу центром чужинецького життя — дипломатичного <g/> , культурного <g/> , студентського <g/> …
doc#1 Лише після того <g/> , як учені чітко розроблять кожен період поезії Т. Шевченка і зведуть їх відмінності та суперечності до спільного знаменника <g/> , можна буде скласти повне уявлення про Т. Шевченка як поета <g/> . </p>
doc#4 <p> Як глибоко комплекс Іова вкарбований у поезію Наталі Лівицької-Холодної <g/> , видно з того <g/> , що він відклався потужним і глибоким шаром експресіоністичних засобів у самому ядрі поезії <g/> , в системі образности <g/> .
doc#5 Так вона робить <g/> , але тільки для того <g/> , щоб дізнатися про свою поразку в цьому <g/> , і то поразку подвійну <g/> .
doc#6 І замість того <g/> , щоб вивчити його глибокі таємниці <g/> , <g/> .
doc#9 Одначе внаслідок того незаперечного факту <g/> , що галицькі говірки почасти через свою розмірно більшу архаїчність <g/> , почасти через сусідство й частіші стики з польською мовною стихією зберегли дещо ( <g/> хоч <g/> , звичайно <g/> , не надто велику частину <g/> ) саме цих елементів <g/> , утрачених далі на схід <g/> , вийшло так <g/> , що об'єктивно П. Куліш запроваджував у літературну мову деякі нібито галицькі елементи <g/> .
doc#10 Це <g/> , правда <g/> , дало змогу радикально поліпшити якість другого та третього тому супроти першого <g/> , але затягло темпи всього видання і кінець-кінцем спричинилося до того <g/> , що останній том так і не дістався на полиці тих <g/> , хто його потребував <g/> . </p>
doc#12 , простіть <g/> , певно <g/> , напевне <g/> , звичайно <g/> , безперечно <g/> , безумовно <g/> , безсумнівно <g/> , звісно <g/> , зрозуміло <g/> , немає сумніву <g/> , відома річ <g/> , видима річ <g/> , певна річ <g/> , дійсно <g/> , либонь <g/> , мабуть <g/> , здається <g/> , можливо <g/> , припустимо <g/> , будь певен <g/> , очевидно <g/> , видно <g/> , як-не-як <g/> , розуміється <g/> , на мій погляд <g/> , по-моєму <g/> , на мою думку <g/> , кажуть <g/> , мовляв <g/> , я думаю <g/> , поперше <g/> , кінець-кінцем <g/> , нарешті <g/> , отже <g/> , одне слово <g/> , виходить <g/> , правда <g/> , навпаки <g/> , проте <g/> , а втім <g/> , загалом <g/> , власне <g/> , наприклад <g/> , крім того <g/> , власне кажучи <g/> , коротко кажучи <g/> , взагалі беручи <g/> , між іншим <g/> , нівроку тощо <g/> , коли ці слова виступають як вставні <g/> , напр <g/> .
doc#15 Це пояснюється і тим <g/> , що природа і генеза вказівних номінативних речень і того <g/> , що Пєшковський іменує називними номінативними реченнями <g/> , набагато прозоріші <g/> , і тим <g/> , що саме екзистенціяльні речення - і <g/> , на нашу думку <g/> , тільки вони - і заслуговують повністю на назву називних речень <g/> , бо лише в них з цілковитою рельєфністю і чіткістю виявляється суть даної синтаксичної конструкції <g/> . </p>
doc#16 <p> Супроти того <g/> , як вісниківство виривало українську людину з кола її культурно-духових традицій <g/> , з атмосфери її справжньої духовости <g/> , зовсім другорядне питання про ставлення Донцова до стосунків між українською культурою і європейською <g/> .
doc#18 ( <g/> XVIII <g/> ) </p><p> Що гірше <g/> : самостійність буде куплена ціною ненависти до інших богів і народів і ненависти від інших націй <g/> : </p><p> Та ненависть <g/> , найтяжча з усіх <g/> , </p><p> « <g/> Задля іншого бога <g/> » <g/> , </p><p> Бач <g/> , як кублиться біля того Храмового порога <g/> !
doc#19 Зовні — це переспів народньої пісні про парубка <g/> , що кохав трьох дівчат і загинув з намови однієї з них <g/> , до того ж поданий переважно традиційними пісенними ритмами <g/> .
doc#22 Більше того <g/> : вона змінюється <g/> , змінюючи суспільство <g/> . </p>
doc#23 <p> Скільки речей тут названо <g/> , не конкретизуючи <g/> , і як виразно підкреслено залежність усього сприймання від того <g/> , що є в душі поетовій <g/> ! </p>
doc#24 <p> Коментар цей дуже дотепний і часто правильний <g/> , але можна закинути йому дві хиби <g/> : твір розглядається тільки як політичний <g/> , майже зігноровано його філософсько-світоглядове настановлення ( <g/> хоч перед цим критик і назвав « <g/> Вертеп <g/> » « <g/> філософським твором <g/> » <g/> ) <g/> ; а в аналізі національно-політичної концепції твору не розкрито <g/> , мабуть <g/> , найголовнішого <g/> : що це за НОВА українська людина <g/> , що це за НОВА Україна <g/> , — в чому їх новість <g/> , не розкрито <g/> , отже <g/> , того <g/> , заради чого Любченко й писав свою « <g/> повість <g/> » <g/> .
doc#25 Але це чуття було блискуче <g/> , коли зважити на те <g/> , що це була фактично перша синтетична спроба такого обсягу <g/> , до того ж при загальному браку матеріялів <g/> , і пізніші досліди показали <g/> , що первісний розподіл говірок у Михальчука був у головному слушніший <g/> , ніж клясифікація Соболевського <g/> , на яку Михальчук був пристав <g/> .
doc#26 До того ж слово московський подано у трьох значеннях <g/> , а в переліку сторінок значень не диференційовано <g/> .
doc#27 Одначе <g/> , так само безсумнівно <g/> , що важливим джерелом того <g/> , що Куліш уважав за церковнослов'янізми <g/> , була російська літературна <g/> , зокрема поетична мова <g/> , і дуже часто він не відрізняв слова церковнослов'янські від слів <g/> , витворених вже на російському ґрунті <g/> , хоч і з церковнослов'янських елементів <g/> .
doc#28 РИСИ </p><p> Для того <g/> , щоб розмови про неоклясицизм не були неозначено безпредметовими <g/> , треба умовитися <g/> , який зміст укладати в цей термін <g/> .
doc#30 До того ж « <g/> член спілки письменників <g/> » Дзира10 « <g/> проробляє <g/> » його на сторінках ЛУ в ґанґстерсько-партійно-ортодоксальному стилі <g/> . </p>