Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#67 Літературний твір ніколи не віддзеркалює повноти життя <g/> .
doc#84 Але читач акуратно пропускає все це <g/> , а одним заходом радий пропустити і ввесь твір <g/> .
doc#50 І чи може бути вищий твір <g/> , ніж той <g/> , що і в читачеві будить творчість <g/> , змушуючи його йти за автором горовим шляхом <g/> ? </p>
doc#51 На інші теми він писав систематично <g/> ) сходило головне на нормалізаторську працю <g/> : впорядкування й узгодження правопису і узгодження його регіональних відмін <g/> , збирання словникового матеріялу <g/> , критика мови окремих творів того чи того письменника <g/> .
doc#6 Курилик дістав завершену формальну освіту з літератури <g/> , і він залюбки писав прозу <g/> , — численні коментарі до власних малярських творів <g/> , автобіографічну книжку “ <g/> Хтось коло мене <g/> <g/> , що була успіхом у читачів і витримала двоє видань <g/> .
doc#48 Але в сучасному нашому письменстві їхнє обвинувальне значення більше <g/> , ніж багатьох безпосередньо адресованих і замасковано політичних творів <g/> .
doc#96 В усіх музеях нема жадного неісландського мистецького твору <g/> . </p>
doc#27 Серед листів Квітчиних ( <g/> як вони репрезентовані в його шеститомовній збірці творів радянського видання <g/> ) тільки листи до Шевченка писані по-українськи <g/> , 4 з загального числа 91. Правда <g/> , маємо від Квітки « <g/> Листи до любезних земляків <g/> » ( <g/> 1839 <g/> ) <g/> , але це літературна стилізація <g/> , а не справжні послання від людини до людини <g/> . </p>
doc#74 <p> </doc> </p><p> У 51 томі Ленінових творів <g/> , стор <g/> .
doc#75 Подруге <g/> , я братиму свій матеріял не лише з творів Хвильового <g/> , а і його найближчих однодумців — ваплітян <g/> : Яновського <g/> , Тичини <g/> , Любченка <g/> , Куліша <g/> , Бажана <g/> , Слісаренка <g/> , Сенченка <g/> .
doc#39 Це твір мистецтва <g/> .
doc#82 Чи читач це усвідомлює <g/> , чи ні <g/> , чи про це говориться вголос <g/> , чи замовчується <g/> , — але перцепція несправжности в творах слова така <g/> , що <g/> , чим більше автор ітиме в своїй щирості і адекватності <g/> , тим більше читач буде підозрювати його в прикрашанні ( <g/> чи то зі знаком плюс <g/> , чи мінус <g/> ) і тим менше йнятиме віри написаному <g/> .
doc#21 Він належав до незчисленного натовпу незнаних малярів <g/> , що блукали вулицями Нью-Йорку <g/> , мистецької столиці Америки <g/> , а може — так Нью-Йорк сам претендує — світу <g/> , і намагалися зацікавити своїми творами власників галерій <g/> , справа майже безнадійна <g/> .
doc#62 Звичайно <g/> , були статті про того чи того автора або твір <g/> .
doc#87 написана як післямова до книжки Леонида Лимана « <g/> Повість про Харків <g/> » ( <g/> уривки з твору були вміщені в « <g/> Арці <g/> » <g/> , 1948 <g/> , ч. 2 і в « <g/> Українських
doc#43 <p> Протест проти релігії Числа <g/> , проти диктатури Числа в сучасному світі організують поети і мистці <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , не можна не помітити <g/> , що Всевладне Число вдирається і в сферу мистецтва <g/> , і то не тільки в зовнішню організацію мистецького життя — видавнича діяльність <g/> , виставки <g/> , концерти <g/> , конкурси <g/> , премії тощо <g/> , — ач в царину внутрішньої організації мистецького твору — математика композиції <g/> , елементи технічного мислення <g/> , зокрема в абстрактному малярстві <g/> , в сюрреалізмі <g/> , вирахування ефекту <g/> .
doc#91 Тому в радянській літературі можуть бути талановиті письменники <g/> , але не може бути талановитих романів і великих творів взагалі <g/> .
doc#79 Тому музика цього Кулішевого твору раз-у-раз зривається в дисонанс <g/> .
doc#37 Я жив ідеєю створити творчу атмосферу навколо письменників <g/> , вирвати таланти з мряковиння життя серед обивателів <g/> , збудувати палац духу <g/> , новий і звужений варіянт Платонової республіки мужів розуму й хисту <g/> , закласти підвалини для появи кінець-кінцем видатних творів слова <g/> .
doc#9 <p> Подамо кілька прикладів таких архаїчних слів <g/> , якими П. Куліш об'єктивно наближав мову своїх творів до галицьких мовних звичаїв — з усіма застереженнями <g/> , що зроблені вище <g/> . </p>