Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 свого війська до ворожої столиці і <g/> , кажучи словами російського класика ( <g/> зовсім з іншої нагоди і в
doc#1 цього чималу кількість грецьких і латинських слів ( <g/> за підрахунками Євгена ГІеленського 1 <g/> , 80
doc#2 . </p><p> Ворожить про весну колишню <g/> , </p><p> Любов вціловує в слова </p><p> І випускає — сокіл-пісню </p><p> З гаптованого рукава <g/> . </p>
doc#3 реченнях <g/> . </p><p> Семантична і синтаксична еволюція слів типу двоє ( <g/> двои <g/> ) як слід не вивчена і мала б бути
doc#4 , писавши про Олену Телігу ( <g/> « <g/> Без металевих слів і без зідхань даремних <g/> » <g/> ) <g/> , про Василя Стуса ( <g/> «
doc#5 індивідуальне <g/> , що так само поводяться <g/> , ті самі слова говорять <g/> , так само зідхають і так само
doc#6 через найтяжче випробування <g/> , — його власними словами <g/> , — “ <g/> вісім років відмов від мистецьких галерій <g/> ”
doc#7 шлях слав кудись гомін <g/> , а не навпаки <g/> ? З порядку слів цього не мало б випливати <g/> , але відсутність
doc#8 один із дуже небагатьох <g/> , хто міг би сказати своє слово в розвитку світової думки <g/> . І це було ударом <g/> ,
doc#9 людяності <g/> , що її найкраще окреслює французьке слово шарм <g/> . Не дуже йому щастило тоді на талановитих
doc#10 синонімічного словника <g/> . Проти російського слова вони подавали спершу його прямий український
doc#11 , вони мали чимало власних проблем <g/> . </p><p> « <g/> Страшних слів <g/> » Андрухович позбувся вже на шляху від свого
doc#12 два звуки <g/> : шч і йі <g/> . Літери е <g/> , ю <g/> , я на початку слова <g/> , а також у середині слова після голосної і після
doc#13 я хотів би <g/> , щоб читач не забувся <g/> , що корінь цього слова — творити <g/> , я не вжив би ні німецького
doc#14 . </p><p> Марною річчю було б також критикувати рядки й слова <g/> . Є щось зо три спірні наголоси ( <g/> згасИш — 18 <g/> , в І з ь
doc#15 , що тут міститься речення <g/> , бо значення наших слів майже цілком збігається з реченням <g/> : " <g/> Погода
doc#16 закидає своїм противникам те саме й майже тими ж словами <g/> , що вони йому <g/> ? Ледве чи здогадався читач <g/> , що в
doc#17 , що характеризується сповненими розпуки словами Малахія <g/> : « <g/> Це Україна співає <g/> » <g/> . Ті <g/> , хто
doc#18 і не завжди мусить вірити авторові <g/> . Зокрема ці слова взяті з передмови Франка до польського
doc#19 « <g/> Троїсте кохання <g/> » <g/> ) чи в своєрідному перекладі Слова о полку Ігоревім <g/> . Від середини шістдесятих