This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#90 | з першими двома книгами роману і мусімо | сказати | <g/> , що на нечувано зубожілому тлі сучасного |
doc#16 | читача <g/> , якого можна задурити <g/> , на читача <g/> , | сказати | б <g/> , не з « <g/> еліти <g/> » <g/> , а з « <g/> гречкосіїв <g/> » <g/> ? </p><p> Адже це не |
doc#97 | він мало відомий <g/> , еміграційному <g/> , можна | сказати | <g/> , майже зовсім ні <g/> . А мав би бути <g/> . Бо понад |
doc#62 | перелічувати чи характеризувати ці видання <g/> . | Скажу | тільки <g/> , що вони добре вписувалися в історію |
doc#76 | Лишаючися в рамках суто мовних фактів <g/> , не можна | сказати | <g/> , скільки інноваційних відмінностей треба <g/> , |
doc#50 | У нас є тепер деякі книжки <g/> , де автори <g/> , не мавши що | сказати | <g/> , напускають яко мога більше туману <g/> , щоб бідний |
doc#38 | і місцево-національного <g/> . Не | сказати | про це означає не показати одного аспекту |
doc#22 | і думають про одне <g/> : коли наша черга <g/> ? </p><p> Чи треба | сказати | на кінець цього вступу <g/> , що назва безґрунтян має |
doc#9 | моїм планом <g/> , заохотив мене якнайпалкіше і <g/> , | сказати | б <g/> , поблагословив мене беззастережно <g/> . ( |
doc#26 | » <g/> . <g/> ) Російське слово потрібне Шевченкові <g/> , щоб | сказати | <g/> , як він бачить функцію передмов у російських |
doc#100 | людей суджу <g/> . А по наукових працях нічого | сказати | не можу <g/> , бо й не знаю <g/> , що виходило останнім часом |
doc#43 | спантеличені <g/> , вони не збагнуть <g/> , що їм випадає | сказати | <g/> . Але ще типовіші <g/> , ще трагічніші відгуки |
doc#7 | . З повним почуттям відповідальносте можна | сказати | <g/> , що жаден з передових журналів Европи і Америки |
doc#73 | , вказавши <g/> , що саме попередній етап <g/> , | сказати | б так <g/> , європеїзації української літератури <g/> , |
doc#19 | творчість Мовину цих років з поезією <g/> , | скажімо | <g/> , Грабов- ського <g/> , Івана Манжури <g/> , Бориса |
doc#93 | — двадцятих до 1933 <g/> , — думаю <g/> , не помилюся <g/> , якщо | скажу | <g/> , що пейзаж театрального життя тоді визначали |
doc#98 | іншим мене запитали <g/> , що я знаю про Догадька <g/> . Я | сказав | <g/> , що ціную його як науковця <g/> , людину і |
doc#72 | бути тільки лінґвістичним питанням <g/> , чи <g/> , краще | сказати | <g/> , безпосередньо лінгвістичним <g/> , а стає також — і |
doc#29 | театральних вистав <g/> , напевне <g/> , з тисячу <g/> . Не | скажу | <g/> , що від пелюшок <g/> , але <g/> , поза всяким сумнівом <g/> , з |
doc#1 | не спасе нас <g/> , не будемо їздити ми на коні <g/> , і вже не | скажемо | чинові рук наших <g/> : Боже наш <g/> » <g/> . </p><p> Усе решта в цій |