Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 ] предполагается само собою <g/> " <g/> .
doc#8 Скрізь його цікавила проблема епохи і надепохального <g/> , того <g/> , що лишається для всіх епох <g/> , — він любив говорити <g/> , що історизм — у наш час пережиток <g/> , що сьогоднішня людина в своїй суті не різниться від печерної <g/> , що людина зміняє світ навколо себе <g/> , але не себе <g/> .
doc#52 З обуренням і гнівом він викриває старого себе <g/> , без жалю <g/> , без виправдань <g/> , без викрутів <g/> , як на найстрашнішій сповіді <g/> , де не може бути жадного словечка неправди <g/> .
doc#75 Скільки критиків Хвильового осмішили себе <g/> , бо не відчували запаху слова <g/> , не розрізняли гри від життя чи може краще сказати <g/> , гри в житті від життя без гри <g/> .
doc#95 Вони зажадали іншої <g/> : </p><p> — Розкажіть про самого себе <g/> , ми ж так мало знаємо <g/> . </p>
doc#94 її окраї <g/> , сказати б <g/> , безплатний додаток іншого <g/> , персонального і <g/> , додам від себе <g/> , напевне легковажнішого характеру <g/> . Як демонстрація фільму ввечорі <g/> , коли закінчився день важких і
doc#22 В одній вона здана на саму себе <g/> , ніхто не загрожує її існуванню <g/> , але ніхто й не дбає за неї <g/> .
doc#32 Напівжартома <g/> , для себе <g/> , я називав їх любомудрами <g/> .
doc#4 Відкриваю карти <g/> : пишу про недавно видану книжку поезій Наталі Лівицької-Холодної <g/> , перекрій її творчости від часу з-перед 1934 р. дотепер <g/> ; не в формі суворо-академічної міні-дисертації <g/> , а від себе <g/> , як я ту творчість бачу <g/> , сприймаю <g/> , відчуваю <g/> .
doc#19 За засланця поет уважав себе <g/> , і слушно <g/> , хоч заслання його не було наслідком судового вироку <g/> , як <g/> , приміром <g/> , у випадку Павла Грабовського <g/> . </p>
doc#61 Так ніби двоє поспішали на побачення <g/> , від якого так ба гато сподівалися для себе <g/> , — і раптом — холод <g/> , порожнеча <g/> , ніщо <g/> .
doc#37 Про МУР і про себе <g/> .
doc#84 Фірми не хотіли реклямувати себе <g/> .
doc#82 <p> Мої друзі в Києві <g/> , Харкові <g/> , Львові кажуть мені <g/> , що на Україні я дебютант і тому треба було б <g/> , щоб сказав слово про себе <g/> .
doc#6 Працівниця галерії оповідала мені <g/> , що Курилик був несамовито жадібний у спостеріганні й відтворенні всього <g/> , що він бачив навколо себе <g/> .
doc#66 Любови <g/> , що породжує спочатку ненависть до ворогів любимого <g/> , потім до його друзів <g/> , потім до себе <g/> .
doc#96 Але <g/> , звісно <g/> , годі знайти двох ісландців <g/> , які б говорили англійською мовою між собою <g/> .
doc#98 , утратили своє я. Вони прийшли до нас <g/> , стали нашими <g/> , не переставши бути собою <g/> . Це програма єдности <g/> , а не асиміляції <g/> , розчинення в українському морі <g/> . Тут
doc#1 Т. Шевченко завжди залишався самим собою <g/> .
doc#64 Ці риси є на сторінках Любченкових записів — і вони є подвійно <g/> : бо так пише Любченко про людей <g/> , ним бачених <g/> , і так пише він про самого себе <g/> .