This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#99 | старомодно — шляхом <g/> , у подібній ситуації бачив | себе | не хто інший <g/> , а ще Шевченко <g/> . ( <g/> Тільки і це тоді ще |
doc#98 | до нас <g/> , стали нашими <g/> , не переставши бути | собою | <g/> . Це програма єдности <g/> , а не асиміляції <g/> , |
doc#53 | , що з усіх фольклорних жанрів думи ввібрали в | себе | велику кількість церковнослов'янізмів <g/> . |
doc#2 | поезії Лятуринської дозволяє їй включати в | себе | і охоплювати всі епохи і всі віки людини <g/> . Ось |
doc#78 | полоса <g/> , от севера к югу лежащая <g/> , заключает в | себе | жителей <g/> , которые между реками Десною <g/> , Сеймом <g/> , |
doc#31 | на скроні Хвильового <g/> , слід його пострілу в | себе | 13 травня 1933 р. </p><p> Яковенко відповідав статтею « |
doc#103 | свідомо <g/> , їхній вихід у світ доти <g/> , доки вважав | себе | ще за живу людину <g/> . </p><p> Ця книга написана як спогади |
doc#102 | відмовлявся <g/> … В аспекті ж політичному не вважав | себе | учасником зіткнення двох тоталітарних систем |
doc#92 | позитивної уяви <g/> . Не знавши його <g/> , я вважав | себе | за його учня <g/> , його писання були для мене зразком |
doc#77 | , дитинство і юнацтво не раз визначають | собою | кроки зрілої людини <g/> , і добре <g/> , коли визначають |
doc#10 | систему <g/> ” <g/> , яка визначає | собою | ввесь фонетичний розвиток мови <g/> . З цих тез |
doc#85 | , це не міняє суті справи — аж поки не вичерпає | себе | новий стиль — і тоді <g/> , можна думати <g/> , |
doc#26 | поезії Котляревського безпосередньо виявляє | себе | у виборі слів <g/> , що їх нема в « <g/> Енеїді <g/> » <g/> , так тепер |
doc#17 | старої України <g/> , бо він знає і бачить <g/> , що вона | себе | вичерпала і далі існувати <g/> , як дотепер <g/> , не може <g/> . |
doc#18 | вчитатися в твір більше <g/> , аніж вчитати | себе | в нього <g/> . </p><p> Наголовок цьому писанню взято з Франка |
doc#4 | суворо-академічної міні-дисертації <g/> , а від | себе | <g/> , як я ту творчість бачу <g/> , сприймаю <g/> , відчуваю <g/> . |
doc#94 | додаток іншого <g/> , персонального і <g/> , додам від | себе | <g/> , напевне легковажнішого характеру <g/> . Як |
doc#63 | вперед <g/> . </p><p> 1922 року <g/> , коли символізм уже віджив | себе | й почувалася туга за новим <g/> , але ще не |
doc#28 | дитинства <g/> , де поет то відокремлює | себе | від дитини <g/> , то ототожнює з нею <g/> , де все пронизує |
doc#35 | , але досі перебував у тіні і не смів голосно | себе | заявити <g/> , тип людини <g/> , що сама приборкує свої |