Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 завжди вишукані <g/> , але <g/> , коли хотів <g/> , стримувати себе він міг <g/> , хоч у глибині душі він не плекав
doc#1 кумо <g/> ! » від 2 грудня 1860 р. Це гріх проти себе самого <g/> , проти власного тіла <g/> , отже <g/> , проти
doc#2 поезії Лятуринської дозволяє їй включати в себе і охоплювати всі епохи і всі віки людини <g/> . Ось
doc#4 за означущення поетичного слова визначає собою ввесь поетичний стиль пізньої поезії Наталі
doc#5 сюжету <g/> . Програ бою на полі кохання веде за собою прогру на всіх полях <g/> . Славенко забуває про свої
doc#6 не наважується змалювати сонце просто перед собою і перед глядачем <g/> , але він так само одержимий
doc#8 бешкетах <g/> … </p><p><g/> … Коли б св <g/> . Антоній узяв був на себе образ Франсуа Війона <g/> , — з нього вийшов би Кирило
doc#9 в літературну мову <g/> , яка перед тим становила собою ідеальну своєю чистотою й досконалістю
doc#10 , що тягло до Київського ( <g/> 18 <g/> , 143 <g/> ) <g/> . Додам від себе <g/> , що якоюсь мірою цю межу може можна зв'язувати й
doc#13 козацьким <g/> . Він уважає її за гріх <g/> , він бере на себе обов'язок дати відповідь на Страшному Суді <g/> .
doc#14 ідеалам — не в обкресленні кола навкруги себе <g/> , і крейдяна риса на підлозі — не протитанкові
doc#15 реченнях взагалі <g/> , " <g/> головний член [ <g/> … <g/> ] сам собою відповідає [ <g/> … <g/> ] сполученню суб'єкта з
doc#16 це <g/> , на їхню думку <g/> , саме той <g/> , який найлегше дає себе скомпромітувати <g/> . І ще треба довести <g/> , з якої
doc#18 вчитатися в твір більше <g/> , аніж вчитати себе в нього <g/> . </p><p> Наголовок цьому писанню взято з Франка
doc#19 , що можна б робити безперечки <g/> » <g/> , І обвинуваючи себе в листі / ниського <g/> : « <g/> Дуже я не хапкий <g/> , дуже таки
doc#20 створило безодню <g/> . Я аж ніяк не беруся подавати себе як представника американізму <g/> , ні в фактичному
doc#22 , література нації <g/> , що так довго вважала себе за забезпечену від недуги сучасності <g/> ,
doc#23 перейти до власних переживань і думок <g/> , себто до себе <g/> . Ця настанова з граничною виразністю
doc#24 характеру й настрою нового <g/> , свідомого себе і свого місця в житті українського інтелігента
doc#25 у цих властивостях <g/> , що зумовлюють собою утворення самостійних типів її організації й