Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Громадянки Н. не було вдома <g/> , від початку війни всі жінки з самого ранку вирушали по харчових крамницях — ану ж десь щось « <g/> дають <g/> » <g/> , черги там треба було вистояти <g/> .
doc#1 Т. Шевченко завжди залишався самим собою <g/> .
doc#2 Та водночас це не була вірність силувана <g/> , вірність наперекір самій собі <g/> , вірність з обов'язку <g/> .
doc#3 Назви чисел від 1 до 4 мали властивости прикметників з тим <g/> , одначе <g/> , винятком <g/> , що як правило числові назви ці узгоджувалися зі своїми іменниками <g/> , але — проти всіх інших випадків вимагали — в протилежному напрямі — від свого іменника відповідного числа <g/> , двоїни при 2 і множини при 3 і 4. Самі вони граматичного числа не мали <g/> .
doc#4 <p> Видається <g/> , що сама поетка підказує такий поділ <g/> , хоч і не зв'язує його з оцінкою ваги й вартости кожної частини <g/> .
doc#5 Раз <g/> , тільки раз автор вивів своїх героїв на коротку мить до Андріївської церкви <g/> , але і тут не показав самої церкви <g/> : « <g/> Широчезними залізними сходами вони увійшли на тахльовану паперть церкви <g/> , що стояла щільно над урвищем горба <g/> .
doc#6 Людина безсила <g/> , людина самотня <g/> , незалежно від того <g/> , чи вона справді сама <g/> , чи вона збита в невеликий гурт <g/> .
doc#7 Того самого <g/> , що позначений формулою Мак-Ліша <g/> .
doc#8 <p> Однією з причин малого впливу Петрова було те <g/> , що він стояв незмірно вище від більшости еміграції своєю культурою і самою площиною свого мислення <g/> , завжди спрямованого на синтезу <g/> , на широкі узагальнення <g/> , а не на щоденну гру амбіцій і взаємопідкопувань — чи то в приватному житті <g/> , чи то в культурі й політиці <g/> .
doc#9 Полемічних виступів з обох боків не бракувало <g/> , але ніхто не завдав собі труду об'єктивно <g/> , докладно і в історичній перспективі розгорнути загальну панораму розвитку <g/> , що привів до такого стану <g/> , й самого того стану <g/> .
doc#10 Сама редакція писала <g/> , що попереду випадало б зредагувати українсько-російський словник <g/> , а вже тоді братися за російсько-український <g/> ”1 <g/> ) <g/> .
doc#11 Пале Ґарньє <g/> , сенсацією міста <g/> , а тим самим Франції <g/> , а тим самим Европи <g/> , Анґелін Прельжокаж албанського <g/> , до речі <g/> , роду <g/> , унаочнив унутрішній зв'язок Шадерльо де-Лякльо з Моцартом <g/> , на чию музику партитуру балету скомпоновано <g/> .
doc#12 Зокрема тут чинні такі правила <g/> : </p><p> 1. В ненаголошеному становищі пишеться та сама літера <g/> , що в наголошеному <g/> , напр <g/> .
doc#13 Важить те <g/> , що він розчинений у землі <g/> , що він — український <g/> , що він — сама Україна <g/> . </p>
doc#14 Не з уваги на його стаж і заслуги — наша суспільність не звикла до пошани заслуг <g/> , — а з уваги на ролю і права поета поміж Іванів Івановичів — однаково в розумінні Хвильового чи самого ж Маланюка <g/> .
doc#15 Вони цікавили його не самі по собі <g/> , а як новий доказ у давній мовознавчій дискусії про те <g/> , чи може існувати речення без особового дієслова <g/> .
doc#16 Так подумати можна було б <g/> , якби Донцов не цитував іншого місця цієї самої статті <g/> .
doc#17 Далеко страшнішою і згубнішою показала себе дальша фаза цього виродження <g/> , фаза <g/> , що триває досі <g/> : – фаза сліпого в автоматичності діяння своєї бюрократично-поліційної машини державного капіталізму <g/> , що нищить людину фізично або розчавлює духовно <g/> , що позбавляє людину свободи <g/> , вищої за свободи <g/> , перелічені в Атлантійській хартії <g/> : свободи бути самим собою <g/> . </p>
doc#18 Ключів до нього слід шукати у Франкові і в самій поемі <g/> , не поза ними <g/> . </p>
doc#19 Можливо <g/> , що й сама місія насаджувача російської законности не була легкою для Мови <g/> , — але про це можемо тільки здогадуватися <g/> . </p>