Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Указ царського уряду про заборону друку українських книжок і періодики в межах Російської імперії ( <g/> 1876 <g/> ) <g/> , як відомо <g/> , змусив перенести майже всю літературно-видавничу <g/> , зокрема всю газетно-журнальну діяльність до Львова <g/> , до Галичини взагалі <g/> .
doc#10 Але це був початок українізації <g/> , багато людей переходили від російської мови до менше звичної української <g/> , — і треба було дати їм змогу перекладати з російської мови на українську <g/> .
doc#16 Але воно не мало доступу до глибин української духовости <g/> , воно було багато чим чуже українській духовій традиції <g/> , воно виросло в основному на зразку російського большевизму <g/> , будуючи себе за законом протилежности <g/> , — і тому перемогти свого ворога воно не могло <g/> . </p>
doc#20 Зокрема славістика повернена тут обличчям до російських студій <g/> , інші мови й культури на задньому пляні або й зовсім відсутні <g/> , а система мінімуму так званих « <g/> кредитів <g/> » заганяє студента до тих курсів <g/> , яких він брати не хотів би <g/> … </p>
doc#22 Що таке большевицька революція в Російській імперії <g/> , як не величезний дослід викорчовування людей і цілих націй з їх звичного <g/> , рідного ґрунту <g/> ?
doc#25 Російська академія наук вибрала його своїм членом-кореспондентом головне на підставі цієї праці <g/> .
doc#26 ) </p><p> У вступному розділі Шевченко міркує — кажучи термінологією сучасних мовно-літературних дискусій на Україні — про « <g/> безперспективність <g/> » української мови <g/> , іншими словами <g/> , про твердження <g/> , що українська мова повинна поступитися російській <g/> , а література цією мовою приречена на зникнення <g/> .
doc#27 Впадає в око <g/> , що є кілька адресатів <g/> , до яких Куліш писав уперемішку обома мовами <g/> , часом українською <g/> , часом російською <g/> , без видимої причини <g/> , а подеколи були це й двомовні листи <g/> , з частиною однією <g/> , а другою частиною — другою мовою <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Телемах у Спарті <g/> » <g/> , 2 <g/> ) </p><p> Навпаки <g/> , конкретна лексика <g/> , світ речей далеко менше репрезентована в Зерова – і цим він різко відрізняється і від французьких парнасців <g/> , і від російських акмеїстів <g/> , з якими його часто зближають <g/> .
doc#29 Гостем став не російський режисер <g/> , що приїхав підробити трохи на « <g/> хахлах <g/> » <g/> , а Валерій Інкіжинов <g/> , монгол ( <g/> хоч і російського хову <g/> ) <g/> , і приніс він не французькі бульварні фарси на зразок тих <g/> , що за давно вже вкоріненою практикою Єлена Ґрановська і Ніколай Радін ( <g/> до речі <g/> , брат Петіпа <g/> ) щоліта приносили були на кін Синельниковського театру <g/> , добре видоюючи харківську театральну публіку ( <g/> намучилися зимою з тими хахлами <g/> , хоч літом розважмо душу <g/> !
doc#31 Ну <g/> , так і ми самостійна <g/> » <g/> , з усіх культур орієнтація « <g/> у всякому разі не на російську <g/> …
doc#36 Вільямові Гаркінсу </p><p> А ще головна наша сила в тому <g/> , </p><p> що новітнє російське мистецтво так міцно </p><p> сплелося з російською літературою і творчістю </p><p><g/> , як <g/> , можливо <g/> , жадне інше мистецтво в Европі <g/> . </p>
doc#38 З цього випливає <g/> : для доби клясицизму не можна виключати твори <g/> , писані російською мовою <g/> , з головної течії історії української літератури <g/> , хоч це буде слушно для періоду романтизму ( <g/> Гоголь <g/> !
doc#39 <p> Утопія чистого селянського раю окреслюється і в програмі « <g/> Першого куреня вільних українців <g/> » <g/> , що експропріює російських і зросійщених поміщиків <g/> , а здобуті гроші роздає працьовитим селянам <g/> , що не мають землі <g/> .
doc#40 Через те <g/> , що цей шлях був російською колонізацією перешкоджений <g/> , промислова термінологія <g/> , вживана на Україні <g/> , безсистемна й строката <g/> .
doc#45 На прикладі Тютчева <g/> , що інтелектуально мислив французькою мовою <g/> , а поезію творив російською <g/> , поширено тезу про згубні впливи двомовности на певні види розумової активности ( <g/> 168дд <g/> ) <g/> .
doc#46 <p> Із нами Маланюк був поетом <g/> , людиною високої культури <g/> , вдома не тільки в українському письменстві <g/> , а й у російському та польському <g/> , а трохи й західноєвропейському <g/> , яку єднало з Чижевським не тільки походження з тих самих околиць північної Херсонщини <g/> , а ще й людиною <g/> , яка могла бути сальоновим левом і автором точених есеїв <g/> , людиною <g/> , яка прирекла себе на творення для тієї переважно сірої маси <g/> , котра аж ніяк не могла розуміти його і від якої він раз і назавжди відгородився тим <g/> , що ніколи не звертався ні до кого <g/> , навіть до Самчука <g/> , на « <g/> ти <g/> » <g/> .
doc#52 Для нього « <g/> Архіпелаг <g/> » буде насамперед або й виключно книгою про загибель російської інтелігенції і страждання російського народу <g/> . </p>
doc#53 Отже <g/> , схема розвитку літературних мов у їхній взаємодії з мовами розмовними серед східних слов'ян у межах Російської імперії уявлялася Потебні — у дуже спрощеному викладі — в трьох етапах <g/> : спершу дві мови <g/> , українська й російська <g/> , потім витворення однієї літературної <g/> , сказати б <g/> , надмови <g/> , потім унаслідок чимраз більшого наближення цієї останньої до мови власне російської <g/> , — потреба емансипації мови української <g/> .
doc#54 Нема в ній примітивного нанизування рядків у дусі російського райошника <g/> , розгляписто безглуздої солдатської пісні царського часу <g/> , — щось на зразок </p><p> Де пгумить густа пшениця <g/> , </p><p> Повен колос нагина <g/> , </p><p> Є суворовська криниця </p><p> Біля міста Тульчина <g/> . </p>