Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 От я беру <g/> , наприклад <g/> , статтю про МУР « <g/> Ідея чи безідейність <g/> » в лондонському « <g/> Українському кличі <g/> » 1 і читаю зовсім нові для себе речі <g/> , після яких у дужках стоїть « <g/> Листи і статті голови МУРу У. Самчука <g/> » <g/> .
doc#67 Якщо я візьмуся описувати за стандартами нью- йоркської поліції <g/> , я скажу <g/> , що особа ця має стільки футів заввишки і стільки фунтів ваги <g/> , але після того ви йдете вулицею <g/> , і ви зустрічаєте цю людину <g/> , чи ви пізнаєте її з мого опису <g/> ?
doc#22 В відчаї і нещадності гарячого Кулішевого песимізму — свідчення віри в життя молодого народу <g/> , що після періоду відступу знову з подесятереною силою вступає на арену активної боротьби і не може і не хоче примиритися з жадною неправдою <g/> , з жадним злом <g/> .
doc#7 У другому випадку спогад і веселість були б об'єктами при дієслові підняв <g/> , що <g/> , бувши перехідним <g/> , кричуще вимагає після себе знахідного відмінка <g/> , а тим часом його начебто немає <g/> .
doc#84 « <g/> Чому <g/> » можуть тривати безконечно <g/> , коли не прийти до останнього і вирішального <g/> : все це сталося тому <g/> , що тут були люди <g/> , що все це чинили люди <g/> , які виходили з максими <g/> : після мене — потоп <g/> .
doc#96 непридатна до залюднення <g/> , але вздовж берегів людність легко можна було б збільшити <g/> , одначе після війни Ісландія не прийняла ані хоч би одного <g/> , символічного ДіПі <g/> . Випадково я чув
doc#11 Якби одного разу після Ферровія та не стало б Скальці <g/>
doc#44 <p> Майже все це сталося після відходу Юрія Шереха <g/> , і він не міг писати про це <g/> , як не міг писати про залаштункову розгру всіляких Маленкових <g/> , Берій <g/> , Хрущових <g/> , Косиґіних <g/> , Брежнєвих і tutti quanti <g/> , що гризлися й гризуться за нівроку масні маслаки влади <g/> .
doc#55 <p> Український правопис 1928 р. ( <g/> далі УП 28 і т. д. <g/> ) був обов'язковий менше <g/> , ніж 5 років <g/> , Після перевороту <g/> , вчиненого Сталіним у січні 1931 р. <g/> , і призначення П.Постишева на диктатора правопис драстично переглянено без будь-якої дискусії або застереження <g/> , без будь-якої гри в демократію <g/> .
doc#103 Адже Вас кілька разів висували на здобуття цієї найвищої премії України <g/> , а отримали Ви її лише після смерти автора « <g/> Прапороносців <g/> » <g/> .
doc#5 <p> </doc> </p><p> « <g/> Невеличка драма <g/> » <g/> , другий і останній роман Валеріяна Підмогильного <g/> , побачив світ у формі книжки тепер <g/> , через 27 років після публікації в київському « <g/> Житті й революції <g/> » <g/> , в 1930 році <g/> .
doc#21 Бо окупанти не бажали допустити <g/> , після недавнього розгрому нацистської Німеччини <g/> , жадних видань пронацистського характеру <g/> .
doc#93 , Єврейський театр Олександра Ґрановського в Москві ( <g/> цей театр намагався був дати притулок Курбасові після вигнання останнього з « <g/> Березоля <g/> » і України <g/> ) і два російські театри — Вс
doc#36 Проте Ґе вважав <g/> , що він народився як сповна розвинена людина щойно після знайомства з Левом Толстим <g/> , яке відбулося 1882 року <g/> .
doc#32 <p> Остання група <g/> , після змін на Сході Европи <g/> , — новоприбульці з України <g/> .
doc#73 Перед МУРом одразу після авґсбурзької конференції в усій гостроті постало питання організації журналу — поважного літературного або літературно-мистецького місячника <g/> .
doc#89 Після мало не півстоліття примусового оптимізму треба було б видати хрестоматію песимізму в українській літературі <g/> , а в літературних енциклопедіях давати статті під гаслами Песимізм і Скепсис <g/> .
doc#56 Тільки після такого визнання можна почати будувати нові мости в атмосфері нового — і перевіреного — довір'я. Після такого визнання від росіян доброї волі як осіб і може груп ми сподіваємося зацікавлення й співчуття до української визвольної боротьби <g/> , інтересу до української літератури й культури <g/> , приятелювання й взаємодопомоги <g/> .
doc#15 <p> Через це немає нічого дивного в тому <g/> , що і після появи книжки Кудрявського поняття називного речення не стало загальним здобутком <g/> , хоч шопот <g/> , робкое дыханье і дальші аксесуари поезії Фета відтоді чути на сторінках лінґвістичної російської літератури дуже часто <g/> .
doc#38 <p> Я можу погодитися кінець-кінцем з усім у книзі Чижевського <g/> , але не з його твердженням <g/> , що пізніший Шевченко <g/> , після заслання <g/> , не різниться істотно від раннього <g/> .