Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 І тільки правду <g/> .
doc#0 Органи мусять знати правду і лише правду <g/> .
doc#0 Органи мусять знати правду і лише правду <g/> .
doc#0 « <g/> Хоча й волі <g/> , сказать по правді <g/> , не було <g/> » <g/> .
doc#0 Здесь <g/> , правда <g/> , приходится сидеть почти сутки <g/> .
doc#0 Чи вони слухняно виконували наказ начальників <g/> , чи вони відчували зловісну насолоду нищення людських життів <g/> , яку так страхітливо відтворив Ігор Стравинський у своєму « <g/> Sacre de printemps <g/> » <g/> , партизанів <g/> , які висаджували Хрещатик у Києві чи Палац піонерів у Харковде <g/> , правда <g/> , жертва тільки одна <g/> , але оргія жорстокости від того не менша <g/> .
doc#0 Цього можна було сподіватися <g/> , і воно тоді сталося <g/> , і на це Н. тоді відповів утечею й своєю правдою <g/> . </p>
doc#0 Правда <g/> , Швейк смішний <g/> , Сковорода — ні <g/> .
doc#0 Правда <g/> , Сковорода не часто сміявся ( <g/> цю функцію він передав Гоголеві <g/> ) <g/> , але до сміху й жартів він ставився з відкритим серцем <g/> .
doc#1 <p> Композиційно вірш побудований на чергуванні контрастних образів — тих <g/> , хто шукає правди й справедливости <g/> , і тих <g/> , хто намагається знищити і те і те <g/> .
doc#1 Архімед і Ґалілей — первинний образ шукачів правди <g/> ; його змінює образ апостолів <g/> , святих предтеч <g/> , з якого постає перший образ гармонійних людей <g/> , що виростуть у найближчому майбутньому <g/> , а завершує усе образ гармонійного суспільства <g/> , побудованого на засадах християнської спільноти — син <g/> , мати <g/> , люди загалом <g/> .
doc#1 Більше того <g/> , кожен ряд рухається від часткового ( <g/> Архімед і Ґалілей — самотні шукачі правди <g/> , з одного боку <g/> ; ситі церковники <g/> , з іншого <g/> ) до максимально узагальненого в кінці <g/> : « <g/> люди <g/> » загалом протиставляються ворогові загалом <g/> . </p>
doc#1 Думка поета передається не через пряму інвективу <g/> , а з допомогою оксиморона— « <g/> убогі царі <g/> » <g/> , у яких немає і « <g/> крихти хліба <g/> » <g/> , і дрібки розуміння правди й справедливости <g/> . </p>
doc#1 <p> Вже не ватажка бунтарів виглядає він у своїх мріях і думах <g/> , а апостола правди і науки <g/> : </p><p> І день іде <g/> , і ніч іде <g/> . </p>
doc#1 <p> І <g/> , голову схопивши в руки <g/> , </p><p> Дивуєшся <g/> , чому не йде </p><p> Апостол правди і науки <g/> ? </p>
doc#1 Звичайно <g/> , різниця між місією апостола правди і науки <g/> , реформатора соціяльного устрою <g/> , та публікацією « <g/> Букваря <g/> » настільки велика <g/> , що <g/> , здається <g/> , — це речі несумісні і зіставлення їх сміхотворне <g/> .
doc#1 Не сокиру <g/> , а тільки книжку ми бачимо в основі образу апостола правди і науки <g/> . </p>
doc#1 Однак якби нам хотілося звести його ідеї 1860 р. в одне логічне ціле <g/> , то можна було б їх викласти приблизно так <g/> : він сподівався <g/> , що зміна несправедливого устрою життя настане тоді <g/> , коли з'явиться апостол правди і науки <g/> .
doc#1 <p> Це й є ті апостоли правди і свободи <g/> , про чий прихід поет писав трьома тижнями раніше <g/> .
doc#1 <p> Саме в цьому вірші Т. Шевченко стверджує <g/> , що історії давньої України настане кінець і без сокири <g/> , не через революцію <g/> , а через тріюмф Правди і Справедливости <g/> .