Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 , відчувається чітка межа між творами <g/> , що їх писано до 1860 р. <g/> , й створеними від січня 1860 р. до
doc#73 для всіх діячів слова <g/> , пензля <g/> , сцени <g/> , які пишуть на своєму прапорі гасло досконалого <g/> , ідейно й
doc#59 його зеленого <g/> , баштанницького мислення <g/> » <g/> , — пише Еней <g/> ; « <g/> У мене сьогодні настрій <g/> , ну <g/> , як сказати <g/> :
doc#14 має передмову від видавництва <g/> . Видавництво пише <g/> : « <g/> Коли б ця книга була опублікована своєчасно <g/> ,
doc#49 міською <g/> , незалежно від того <g/> , на які теми вони писали <g/> , — і ми не маємо причин зрікатися їх осягів <g/> .
doc#62 монографій і збірників різного характеру <g/> . </p><p> Я не пишу тут історії української науки поза межами
doc#8 з <g/> , як завжди <g/> , прихованою іронією <g/> , писав <g/> : « <g/> Іван Іванович Огієнко для своєї вступної
doc#5 в 1930 році <g/> . Авторові було б тепер 56 років <g/> , коли писано роман <g/> , йому було 28. Хто читає романи з
doc#48 « <g/> Як страшно <g/> ! Людське серце до краю обідніло <g/> » <g/> , — писав той таки Тичина <g/> . І ці слова теж могли б бути
doc#78 тут чернігівськими говірками <g/> , Шафонський пише <g/> : « <g/> Другая северо-южная или средняя полоса <g/> , от
doc#41 наших сучасників <g/> , в яких би манерах вони не писали — від школи Нечуя-Левицького до школи
doc#50 не учень <g/> . І <g/> , навчившися літер з букваря <g/> , він пише цілком самостійним власним письмом <g/> . Він
doc#100 . Я <g/> , відверто кажучи <g/> , навіть побоююся <g/> , що задум писати 5-томну « <g/> Історію української літератури <g/> » <g/> , за
doc#9 стану <g/> . У себе вдома <g/> , в родині тощо ми говорили <g/> , писали <g/> , думали « <g/> по-харківськи <g/> » ( <g/> офіційно це звалося
doc#93 , а театр — « <g/> справжній театр народу <g/> » <g/> . «Ґардієн <g/> » писав про « <g/> виставу найвищого калібру <g/> » <g/> , а Чхіквадзе
doc#25 " <g/> . ЖМНП 1899 <g/> , 4 <g/> , ст <g/> . 373 <g/> ) <g/> . Т.Лер-Сплавінський писав <g/> : “ <g/> Między r. 1870-1880 dialektologia
doc#30 мене і запобіг самовбивчим нахилам <g/> . Тому й пишу поза чергою — в інтересах самозбереження і
doc#34 лежить у мистецькій методі Осьмачки <g/> . Пише він поезію чи прозу <g/> , — він однаково лишається
doc#15 в них неповноти <g/> . Ці слова або словосполучення <g/> , пише він <g/> , означають не окремі складники мислі <g/> , а
doc#72 життя <g/> : нею не вели поважних дискусій <g/> , не писали творів <g/> , що відбивали б найновіші напрями в