Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Новий період розпочинається не « <g/> Москалевою криницею <g/> » <g/> , а « <g/> Неофітами <g/> » <g/> , котрі датуються груднем 1857 р. </p><p> З другого боку <g/> , відчувається чітка межа між творами <g/> , що їх писано до 1860 р. <g/> , й створеними від січня 1860 р. до лютого 1861 р. - останнього року життя поета <g/> .
doc#73 Це об'єднання українських мистців на еміграції відкрите для всіх діячів слова <g/> , пензля <g/> , сцени <g/> , які пишуть на своєму прапорі гасло досконалого <g/> , ідейно й формально зрілого і вічно шукаючого мистецтва <g/> » <g/> . </p>
doc#59 <p> У двох місцях автор прямо показує <g/> , що колір має для нього не так зорове <g/> , як асоціятивне значення <g/> : « <g/> Я переключився в косину його зеленого <g/> , баштанницького мислення <g/> » <g/> , — пише Еней <g/> ; « <g/> У мене сьогодні настрій <g/> , ну <g/> , як сказати <g/> : в кольорах — шарлатно — шарлатно-синій <g/> » <g/> , — каже Галочка <g/> . </p>
doc#14 Видавництво пише <g/> : « <g/> Коли б ця книга була опублікована своєчасно <g/> , нинішній читач міг би ствердити <g/> , скільки з поетичних прозрінь автора здійснилося в подіях останніх літ <g/> » <g/> .
doc#49 Поезія Миколи Зерова <g/> , Ольжича <g/> , Маланюка була міською <g/> , незалежно від того <g/> , на які теми вони писали <g/> , — і ми не маємо причин зрікатися їх осягів <g/> .
doc#62 <p> Я не пишу тут історії української науки поза межами України і не маю потреби перелічувати чи характеризувати ці видання <g/> .
doc#8 У своїх неперевершених спогадах про Київський університет його студентських років <g/> , — цій перлині української мемуаристики <g/> , — Петров-Домонтович з <g/> , як завжди <g/> , прихованою іронією <g/> , писав <g/> : « <g/> Іван Іванович Огієнко для своєї вступної лекції в Університеті вибрав тему <g/> : " <g/> Чи правильно поставлений наголос в " <g/> Полтаві <g/> " Ол <g/> .
doc#5 Авторові було б тепер 56 років <g/> , коли писано роман <g/> , йому було 28. Хто читає романи з продовженнями в журналах <g/> ?
doc#48 Людське серце до краю обідніло <g/> » <g/> , — писав той таки Тичина <g/> .
doc#78 З приводу того <g/> , що я називаю тут чернігівськими говірками <g/> , Шафонський пише <g/> : « <g/> Другая северо-южная или средняя полоса <g/> , от севера к югу лежащая <g/> , заключает в себе жителей <g/> , которые между реками Десною <g/> , Сеймом <g/> , Сулою по город Лубны <g/> , от Лубен вправо опять к реке Десне и Днепру по город Киев обитают <g/> , как-то уезды <g/> : часть Глуховского <g/> , Кролевецкого <g/> , Коропский <g/> , Конотопский <g/> , южную часть уезда Сосницкого <g/> , уезд Березинский <g/> , по левую сторону Днепра лежащие селения уезда Черниговского <g/> , уезд Борзенский <g/> , Нежинский <g/> , Прилуцкий <g/> , по правой стороне реки Сулы лежащие селения уезда Лохвицкого <g/> , Глинского и Роменского <g/> , уезд Остерский <g/> , Киевский <g/> ,
doc#41 <p> Його фраза принципово відрізняється від принципово незграбної фрази наших сучасників <g/> , в яких би манерах вони не писали — від школи Нечуя-Левицького до школи Гемінґвея <g/> .
doc#50 І <g/> , навчившися літер з букваря <g/> , він пише цілком самостійним власним письмом <g/> .
doc#100 Я <g/> , відверто кажучи <g/> , навіть побоююся <g/> , що задум писати 5-томну « <g/> Історію української літератури <g/> » <g/> , за яку взявся Ваш Інститут <g/> , — дещо поспішний <g/> .
doc#9 У себе вдома <g/> , в родині тощо ми говорили <g/> , писали <g/> , думали « <g/> по-харківськи <g/> » ( <g/> офіційно це звалося по-києво-полтавськи <g/> ) <g/> , а через дорогу <g/> , в домі <g/> , наприклад <g/> , Василя Сімовича <g/> , або в книгозбірні НТШ тощо це саме роблено « <g/> по-львівськи <g/> » <g/> .
doc#93 «Ґардієн <g/> » писав про « <g/> виставу найвищого калібру <g/> » <g/> , а Чхіквадзе порівняв з Лоренсом Олів’є. ( <g/> Всі цитати з чисел газет з 22 серпня <g/> .
doc#25 Т.Лер-Сплавінський писав <g/> : “ <g/> Między r. 1870-1880 dialektologia małoruska dzięki znanym pracom Potebni <g/> , Michalczuka і Żyteckiego mogła poszczycić się wynikami bodaj czy nie najświetniejszymi w Słowiańszczyźnie <g/> ” ( <g/> Rocznik slawistyczny VIII <g/> , 205. Краків 1918 <g/> ) <g/> .
doc#30 Тому й пишу поза чергою — в інтересах самозбереження і простого самовиживання <g/> . </p>
doc#34 Пише він поезію чи прозу <g/> , — він однаково лишається поетом <g/> .
doc#15 Ці слова або словосполучення <g/> , пише він <g/> , означають не окремі складники мислі <g/> , а цілісні ( <g/> całkowite <g/> ) <g/> , закінчені мислі і <g/> , отже <g/> , являються еквівалентами речень <g/> . </p>
doc#72 Українська мова була усунена з вищих сфер громадського життя <g/> : нею не вели поважних дискусій <g/> , не писали творів <g/> , що відбивали б найновіші напрями в літературі <g/> , не користувалися в науці <g/> , так само як не провадили навчання в школах <g/> , ні в початкових <g/> , ні у вищих <g/> .