Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#63 <p> Слухай Божого наказу <g/> : </p><p> Ти <g/> , яка в житті своїм Не кохала ще ні разу <g/> , </p><p> Покохаєш битви дим <g/> . </p>
doc#81 Але чому ні <g/> ?
doc#28 Але ні <g/> , мотиви розчарованости <g/> , те <g/> , що можна назвати кассандріянським комплексом <g/> , так само звучать у поезії Филиповича <g/> .
doc#81 І було це виховання <g/> , і була це освіта <g/> , визволена від будь-яких елементів офіційної передреволюційної політичної ідеології і ще не підпорядковані новій радянській <g/> , за винятком хіба пошани до всього російського й непомічання ( <g/> не ворожнечі <g/> , ні <g/> , просто непомічання <g/> ) всього українського <g/> .
doc#70 Тому моїм гостям із батьківщини я міг би відповісти словами <g/> , добре вам знаними з іншого тексту <g/> : “ <g/> Не ждіть рятунку ні від кого <g/> …
doc#30 Дер лянґен Реде курцер Зінн4 <g/> , — ні я <g/> , ні Ви не скажемо <g/> , що таке Шевченко <g/> , але говорім <g/> !
doc#40 : « <g/> Батька ні матері не мав уже <g/> , відумерли його перед п'яти літами <g/> » ( <g/> Март <g/> .
doc#9 З другого боку <g/> , й поміж інтелігенцією спілкування провадилося переважно на письмі <g/> , а не в живих усних зв'язках <g/> , а мова на письмі ніколи не дорівнює усній ні своїм діяпазоном <g/> , ні активністю сприймання й переймання <g/> .
doc#81 Тим часом моя « <g/> громадська <g/> » праця була тільки позірна <g/> , я не був ні комсомольцем <g/> , ні партійцем <g/> , а головне — наді мною тяжіло приховуване мною моє « <g/> соціяльне походження <g/> » <g/> . </p>
doc#69 <p> У принципі на таке можна піти — чому ні <g/> ?
doc#81 Думаю <g/> , що ні <g/> , що коли мова наша дематеріялізує і деспіритуалізує я <g/> , то несила і в спогадах його схопити й пришпилити <g/> .
doc#4 Зформулюймо її так <g/> : Засоби поетичної техніки Наталі Лівицької- Холодної <g/> , взяті в сумі й взаємодії <g/> , творять у її « <g/> нових <g/> » поезіях ( <g/> чи новій поезії <g/> ) неповторний стиль <g/> , якого не поплутаєш ні з яким іншим <g/> , хоч він і йде в річищі вичищення новітньої поезії від котурняної бутафорії й чимраз більшого включення до цієї поезії елементів <g/> , що вважалися в XIX сторіччі й навіть на початку нашого занадто прозаїчними для поезії <g/> .
doc#40 : « <g/> Мав він дуже добре серце <g/> , ні з ким не повадиться <g/> » ( <g/> Вороб <g/> .
doc#79 <p> Ні <g/> , Куліш не був тієї думки <g/> , що українське питання вирішується в хаті Мини Мазайла на Холодній Горі <g/> , і то в змаганні сповненого правильних проізношеній віршика « <g/> Пахнет сеном над лугами <g/> » з таким маленьким <g/> , але <g/> , Господи <g/> , яким же жалісним « <g/> Під горою над криницею <g/> » <g/> .
doc#45 Співіснування не було можливе <g/> , чи прагнув його Потебня <g/> , чи ні <g/> .
doc#72 Українці могли мати своїх представників лише в останній інституції <g/> , отже не могли впливати ні на які рішення <g/> , але й тут їх було лише двоє ( <g/> Квітковський 373 і далі <g/> ) <g/> .
doc#66 Вийшло так <g/> , що акторка не створила ні образу християнки перших років християнства <g/> , ні загального образу рабині обов'язку <g/> , а якогось : навернення до християнства <g/> , зрада його — це цілі епохи в духовному розвитку людини <g/> .
doc#70 <p> У принципі на таке можна пристати ( <g/> це не якась кара господня — чому ні <g/> ?
doc#40 Ні <g/> !
doc#81 Тим часом моя « <g/> громадська <g/> » праця була тільки позірна <g/> , я не був ні комсомольцем <g/> , ні партійцем <g/> , а головне — наді мною тяжіло приховуване мною моє « <g/> соціяльне походження <g/> » <g/> . </p>