Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 і за співпрацю націй <g/> , особливо за " <g/> споконвічне братство <g/> " нашого народу з московським <g/> » <g/> .
doc#102 ) <g/> , « <g/> Три профілі <g/> : До перевидання праць наддніпрянських мовознавців у Львові <g/> » ( <g/> Наші дні <g/> , 1943 <g/> ) <g/> , « <g/> Незаступна втрата <g/> : Василь Сімович — мовознавець <g/> » (
doc#75 <p> За 20 років <g/> , що минули <g/> , наша література майже цілковито втратила здатність відчувати й відтворювати запах слова <g/> .
doc#90 Мовляв <g/> , що має бути <g/> , те буде <g/> , смерти конем не об'їдеш <g/> , наше діло маленьке <g/> , нам кажуть іти — будемо йти <g/> , кажуть умерти — вмремо <g/> .
doc#48 Спільна та безпощадність <g/> , з якою обидва автори показують своїх героїв <g/> , їхнє оточення <g/> , нашу добу <g/> .
doc#39 <p> За винятком може Шевченкових віршів і Гоголевих українських повістей <g/> , наша література ще не знала такої у к р а ї н с ь к о ї книжки <g/> , як « <g/> Старший боярин <g/> » Осьмаччин <g/> .
doc#37 Якби я жив ще третину сторіччя <g/> , напевне <g/> , мій погляд знову змінився б. Ми течемо <g/> , наше життя тече <g/> , наше минуле тече <g/> , історія пливе в цьому ж струмі <g/> .
doc#68 <p> </doc> </p><p> Якби Василь Стус вибирав епіграф до своєї збірки поезій <g/> , що її тепер дістає читач <g/> , можливо <g/> , він вибрав би початкові рядки з поетичного циклу Лесі Українки <g/> : </p><p> До тебе <g/> , Україно <g/> , наша бездольная мати <g/> , </p><p> Струна моя перша озветься <g/> . </p>
doc#43 Ми катастрофічно розучуємося мислити якостями <g/> , нашу свідомість заполонюють цифрові показники <g/> .
doc#20 <p> Наші перші зустрічі <g/> , — але не знайомство — припадають на роки 1929-1930. Ми були студентами Харківського університету <g/> , що тоді ще не був нагороджений « <g/> присвоєнням <g/> » йому « <g/> імени Максима Горького <g/> » <g/> ; натомість він був перейменований у вельми доброзвучне ХПІПО ( <g/> Харківський педагогічний інститут професійної освіти <g/> ) <g/> .
doc#35 <p> Наша публіцистика <g/> , наша художня література вже зацікавилися — умовно так її називаючи — людиною першої половини XVII століття <g/> , шукаючи в ній свого ідеалу <g/> .
doc#31 Від російської літератури <g/> , від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати <g/> » <g/> , « <g/> Наша орієнтація — на західноевропейське мистецтво <g/> » <g/> , « <g/> Москва сьогодні є центр всесоюзного міщанства <g/> » <g/> , « <g/> Майбутнє за моєю молодою нацією і за моєю молодою клясою <g/> » <g/> , « <g/> За відважних і вольових людей <g/> » — ці чіпкі гасла відомі кожному <g/> .
doc#5 І ще більше тоді <g/> , коли він дозволяє собі здати справу з марности повстання розуму <g/> , частини <g/> , проти закону всесвіту <g/> , цілого <g/> : « <g/> Наші пояснення всі нікчемні й нічого <g/> , зрештою <g/> , не пояснюють <g/> .
doc#70 Будівничим цього нового типу наукового видання був наш Победоносцев малого калібру й малого масштабу <g/> .
doc#69 Будівничим цього нового типу наукового журналу був наш власний Побєдоносцев малого калібру й маштабу <g/> .
doc#59 В нашому побуті Божки живуть <g/> , виконуючи і свої позитивні і свої негативні функції <g/> .
doc#40 В нашому курсі ми будемо по змозі триматися синхронного підходу <g/> , але взятого в такому ширшому значенні <g/> . </p>
doc#49 Може так і не буває в наші дні <g/> ?
doc#63 Микола Зеров писав <g/> : </p><p> « <g/> Ми повинні протестувати проти гуртківства й гурткового патріотизму <g/> , гурткової виключности в наших літературних відносинах <g/> …
doc#60 <p> В українській мові дуже багато дієслів <g/> , наприклад <g/> : мають подвійне керування в наші дні <g/> .