Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 ) <g/> , xxii назви частин слова ( <g/> наросток <g/> , приросток <g/>
doc#9 Климковичем <g/> ; І. Верхратський <g/> , відкинувши від цього слова наросток -ок <g/> , зробив цілком нормальне тепер слово напрямxxx <g/> .
doc#9 <p> 1. В трискладових і довших іменниках середнього роду на -ання <g/> , що походять від дієслів з наростком -а ( <g/> ти <g/> ) <g/> , переважно наголошеним <g/> , як правило <g/> , старий наголосxxxviii припадав на наросток <g/> .
doc#9 <p> 1. В трискладових і довших іменниках середнього роду на -ання <g/> , що походять від дієслів з наростком -а ( <g/> ти <g/> ) <g/> , переважно наголошеним <g/> , як правило <g/> , старий наголосxxxviii припадав на наросток <g/> .
doc#9 <p> 2. У деяких іменниках чоловічого роду <g/> , що мають структуру <g/> : приросток ( <g/> односкладовий або з повноголосом <g/> ) + корінь ( <g/> односкладовий або з повноголосом <g/> , або двоскладовий <g/> ) + нульовий наросток і походять від дієслів <g/> , після багатьох стародавніх ще і новіших акцентологічних пересувів і змін <g/> , зв'язаних первісно зі старою системою інтонувань <g/> , закріпився як переважна норма накореневий наголос <g/> : прихід <g/> , похід <g/> , довіз <g/> , привіз <g/> .
doc#9 <p> 3. У трискладових іменниках жіночого і почасти чоловічого роду з приростком ви- ( <g/> крім тих іменників жіночого роду <g/> , що мають наросток -к ( <g/> а <g/> ) <g/> ) словники здебільшого подають старі форми з наголосом на корені <g/> : вистава <g/> , вимова <g/> , вимога ( <g/> але випадок <g/> ) <g/> , але останнім часом схід України має тенденцію переносити наголос на приросток ви- <g/> : вимова <g/> , вимога <g/> , зрідка навіть виставаxlii <g/> .
doc#9 <p> 4. В іменниках чоловічого роду ( <g/> назва осіб <g/> ) з наростком -ач старий східноукраїнський наголос припадав <g/> , треба думати <g/> , на наросток і був взагалі окситоновий в усій парадигмі <g/> .
doc#9 <p> 4. В іменниках чоловічого роду ( <g/> назва осіб <g/> ) з наростком -ач старий східноукраїнський наголос припадав <g/> , треба думати <g/> , на наросток і був взагалі окситоновий в усій парадигмі <g/> .
doc#9 <p> 5. В іменниках жіночого роду <g/> , що мають структуру <g/> : приросток ( <g/> з історично короткісним або циркумфлексово інтонованим голосним <g/> ) + дієслівний корінь + наросток -к + закінчення -а <g/> , східноукраїнські говірки подекуди зберігають накореневий наголос <g/> : оцінка ( <g/> тільки так у словниках <g/> ) <g/> , відпустка ( <g/> Голоск <g/> .
doc#9 р перед приголосним ( <g/> так зване « <g/> правило дев'ятки <g/> » <g/> , але вимова и після ж <g/> , ч <g/> , щ випливає із фонетичної системи східноукраїнських говірок <g/> , бо там ці приголосні теж стверділі <g/> ) <g/> ; вимова є <g/> , а не і' в словах грецького походження на місці ети ( <g/> амнестія <g/> , етер <g/> ) <g/> ; вимова є <g/> , а не є на початку таких слів <g/> , як Европа <g/> , Ефрат <g/> ; вимова ай замість ей у словах німецького походження ( <g/> Швайцарія <g/> , портвайн <g/> ) <g/> ; вимова ев замість ей у словах типу невтральний <g/> ; вимова -ер замість -ор відповідно до французького наростка -еиг ( <g/> гувернер <g/> , монтер <g/> ) <g/> ; пом'якшена вимова л у багатьох чужих словах ( <g/> бльокада <g/> , кляса <g/> ) <g/> ; збереження ґ відповідно до чужого g в багатьох чужих словах ( <g/> гума <g/> , Грація <g/> ) <g/> ; відмінювання чужих іменників на -о ( <g/> авто <g/> , пальто <g/> , бюро <g/> ) li тощо <g/> .
doc#9 Такі є м'які форми для всіх прикметників з наростком -н- ( <g/> пор <g/> .
doc#9 У словотворі такі є іменники жіночого роду з наростком -овка на означення процесу <g/> , дуже поширені в усній мові Східної України ( <g/> підготовка <g/> , норм ( <g/> ір <g/> ) овка тощо <g/> ) <g/> , але не сприйняті літературною мовоюliii <g/> .
doc#12 ІУ А 5. </p><p> В <g/> ) в наростках — див <g/> .
doc#12 <p> 4. Про правопис наростка –ова- <g/> , -ува- див <g/> .
doc#12 : кінець ( <g/> бо <g/> : кінця <g/> , кінцем <g/> , і т. п. <g/> ) <g/> , візок <g/> , лікоть <g/> , ніжка—ніжок <g/> , гірка—гірок—гіронька <g/> , хоч правильно <g/> : боєць—бійця <g/> , гонець—гінця ( <g/> і гінець <g/> ) <g/> ; в словах з наростком -овець <g/> , -івець <g/> , маємо або послідовно -овець— -овця ( <g/> переважно під наголосом <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 7. Про і — е в наростку -іння <g/> , -ення див <g/> .
doc#12 <p> 5. Про е—о в наростках -овий <g/> , -евий див <g/> .
doc#12 <p> 4. Про пом'якшення в наростках здрібнілих див <g/> .
doc#12 ІУ Б 1. Про пом'якшення в наростках -ськ- <g/> , -иськ- і похідних див <g/> .
doc#12 IV Б 2. Про пом'якшення в наростках -алн- <g/> , -илн- <g/> , див <g/> .