Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 Такі конструкції — двоє замість два <g/> , іменник середнього роду в родовому множини замість називного множини ( <g/> рідше — двоїни <g/> ) цілковито панують у творах Ів <g/> .
doc#6 Це назви дескриптивні <g/> , в формі називних речень <g/> .
doc#12 <p> 5. В називному відмінку множини закінчення -и мають іменники твердої групи <g/> , а закінчення -і іменники мішаної й м'якої групи чоловічого й жіночого роду <g/> , напр <g/> .
doc#15 Літо 1953 </p><p> ( <g/> « <g/> Нові дні <g/> » <g/> , 1953 <g/> , 10 ( <g/> 45 <g/> ) <g/> ) </doc> </p><p> І </p><p> Існування називних речень як особливої і виразно окресленої синтаксичної конструкції ні в кого з сучасних українських мовознавців <g/> , учителів і навіть учнів <g/> , здасться <g/> , сумнівів <g/> , не викликає <g/> .
doc#25 “ <g/> Киевская Старина <g/> " 1896 <g/> , 4. Полеміка з А. Кримським з приводу його теорії походження закінчення називного відмінка множини українських прикметників <g/> . </p>
doc#37 Публікація мовознавчих праць обмежувалася на тому <g/> , що було написане перед війною — невеличка монографія про генезу називного речення в новітній українській літературній мові ( <g/> 1947 <g/> ) <g/> , розділи з праці про вплив Галичини на розвиток української літературної мови останніх двох століть — перше писане ще в Харкові <g/> , друге у Львові <g/> .
doc#40 Типовий граматичний вираз підмета — називний відмінок імени або якесь слово ( <g/> член речення <g/> ) <g/> , що виступає в функції імени в називному відмінку <g/> .
doc#48 Є місцями зриви з жорстокої манери автора в сантиментальність Модеста Левицького <g/> , в імпресіоністичність М. Коцюбинського ( <g/> з отим « <g/> хтось брав беззвучно за клямку <g/> » <g/> , « <g/> Хтось страшний сидів у ньому <g/> » і т. д. <g/> ) або Стефаника ( <g/> особливо— « <g/> Іванко <g/> » <g/> ) <g/> , Зловживає автор називними реченнями <g/> .
doc#53 <p> 9. Давальний однини іменників чоловічого роду на -ові ( <g/> снігові <g/> ) у згоді з мапою 195 АУМ <g/> , І. </p><p> 10. У прикметниках паралельне вживання складених і спрощених форм сивая ( <g/> 4 <g/> ) <g/> , але велика ( <g/> 5 <g/> ) <g/> ; пьятеє ( <g/> 7 <g/> ) <g/> , але високе ( <g/> 5 <g/> ) <g/> ; руді ( <g/> 9 <g/> ) у частковій згоді з мапами 239 <g/> , 243 АУМ <g/> , І. </p><p> 11. Займенникові форми сей ( <g/> ніколи цей <g/> ) ( <g/> 4 <g/> ) <g/> , скілько ( <g/> 5 <g/> ) у згоді з мапою 229 АУМ <g/> , 1. </p><p> 12. Знахідний множини назв тварин дорівнює називному <g/> : гукай на воли ( <g/> 5 <g/> ) <g/> . </p>
doc#65 З ортоепічними нормами української літературної мови <g/> , зформульованими в 20-х роках <g/> , передусім у працях Олекси Синявського <g/> , приголосні в вимові пом'якшуються перед і <g/> , за винятком т <g/> , д <g/> , л <g/> , н <g/> , що стоять перед і <g/> , яке походить з о <g/> , а також перед і в закінченні називного відмінка множини твердих прикметників <g/> .
doc#72 У третьому виданні своєї граматики <g/> , зберігши етимологічний правопис <g/> , Панькевич робить деякі зміни в морфології ( <g/> вдн замість он <g/> , сині <g/> : замість сини <g/> , чий замість ч/'ö у називному однини та кілька інших <g/> : Штець 74 <g/> ) <g/> .
doc#81 У процесі праці над моєю синтаксою простого речення я зацікавився структурою й походженням називних речень <g/> , і в мене постав намір написати невелику розвідку про цю проблему <g/> , переважно на матеріялі новітньої літератури <g/> , шукаючи в сучасному матеріялі відклади минулого <g/> , як у далеко ширшому обсязі робив Олександер Потебня <g/> , яким я дуже захоплювався в роки аспірантури <g/> , читаючи й перечитуючи його <g/> , а почасти й його учнів і послідовників <g/> , таких <g/> , як Попов або Бєлоусов <g/> .