Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Спримітивізовано <g/> , але показав уламки цих процесів Олесь Гончар у своєму « <g/> Циклоні <g/> » <g/> , який він назвав романом <g/> .
doc#1 Будову фрази можна було б назвати риторичною <g/> , насиченою анафорами й епістрофами <g/> , просьбами й прокльонами <g/> , якби сам риторичний рядок не переривався « <g/> відскоками <g/> » й відходами від тієї ж риторичної структури <g/> .
doc#2 <p> Цю традицію вірности підкреслює й те <g/> , що збірка трьох збірок дістала назву не останньої <g/> , як це зробив би <g/> , мабуть <g/> , кожний автор <g/> , а першої <g/> .
doc#3 Назви чисел від 1 до 4 мали властивости прикметників з тим <g/> , одначе <g/> , винятком <g/> , що як правило числові назви ці узгоджувалися зі своїми іменниками <g/> , але — проти всіх інших випадків вимагали — в протилежному напрямі — від свого іменника відповідного числа <g/> , двоїни при 2 і множини при 3 і 4. Самі вони граматичного числа не мали <g/> .
doc#4 « <g/> Старі <g/> » поезії виступають циклами <g/> , де кожний вірш несе свій нумер і здебільша не має назви <g/> , натомість « <g/> нові <g/> » не гуртуються в цикли <g/> , кожний вірш <g/> , хоч який короткий <g/> , несе свою назву <g/> , багато з них — і підназву — « <g/> Листки з щоденника <g/> » <g/> , підкреслюючи тим їхню епізодичність <g/> , завершеність у собі <g/> , самодостатність <g/> , самоцінність <g/> .
doc#5 Ми знаємо <g/> , що Марта Висоцька мешкає на Жилянській вулиці <g/> , а Льова Роттер на Печерську <g/> , на Арсенальній <g/> , але це тільки назви <g/> , орієнтири <g/> , а не образи <g/> .
doc#6 І обох штовхала вперед незрозуміла <g/> , може <g/> , для них самих сила <g/> , що її Шевченко назвав покликанням і що в дійсності була одержимістю <g/> .
doc#7 Вона заслуговує на цю назву беззастережно <g/> .
doc#8 У травні 1946 р. він виступив на науковій сесії в Фюссені <g/> , в Баварських Альпах <g/> , з доповіддю про назви українських річок <g/> .
doc#9 Як постали — в межах <g/> , у суті справи <g/> , однієї літературної мови — бо ніхто <g/> , дослівно ніхто не висував програми творення двох окремих літературних мов ( <g/> як це було нерідко у межах сербсько-хорватського мовного простору <g/> ) — назвімо їх умовно передзбручанською і зазбручанською <g/> , але в обох відламах української мови плекано саме місцеву традицію і боронено її <g/> , часом пристрасно і запекло <g/> , і то протягом мало не сторіччя <g/> .
doc#10 <p> Більш спірним видається в Ганцова характеристика історичного розвитку цих “ <g/> дифтонгів <g/> ” — або краще назвати їх за М.Долобком — поліфтонгів <g/> .
doc#11 Поезію вільної України відкриває Ігор Римарук <g/> , прозу вільної України — « <g/> Рекреації <g/> » Юрія Андруховича <g/> , яку редакція назвала повістю <g/> , а автор — « <g/> штучкою <g/> » <g/> .
doc#12 : мальовання <g/> , риштовання <g/> , будовання <g/> , ( <g/> назви не процесів <g/> , а матеріяльних наслідків процесів <g/> ) <g/> .
doc#13 Я б назвав її краще рембрандтівською <g/> .
doc#14 Одначе Лесич був настільки розумний <g/> , що назвав цей розділ « <g/> Сірі рядки <g/> » <g/> , тоді як перший дістав відповідальну назву « <g/> З книги тривань <g/> » <g/> . </p>
doc#15 Якщо і з'являються певні сумніви <g/> , то вони стосуються не до суті справи <g/> , а тільки до того <g/> , чи можна цим конструкціям надати назви речень <g/> .
doc#16 Дуже просто <g/> : назвати Папіні <g/> , Верфеля <g/> , Ґолсворсі большевиками <g/>
doc#17 <p> І коли конфлікт цей буде розв'язаний <g/> , « <g/> Народній Малахій <g/> » стане річчю вже цілком історичною <g/> , але завжди залишиться в репертуарі українського театру як твір клясичний <g/> , як величезної ваги щабель у витворенні національного українського стилю в театрі українському <g/> , як твір <g/> , що своїми образами зафіксував вічні грані української національної психології <g/> , що вже дістали загальну і загальновідому назву — малахіянство <g/> .
doc#18 І хіба ж не йому присвячена й вся поема <g/> , що її Франко з слушною гордістю назвав своїм « <g/> скромним даром весільним <g/> » генієві українського народу і його будучині <g/> ? </p>
doc#19 Це те <g/> , що тепер ми б назвали словом патріот <g/> .