Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Звичайно <g/> , я і перед тим знав <g/> , зокрема з дискусії навколо правопису 1928 року <g/> , про відмінності мови Галичини супроти мови мого рідного міста <g/> , але <g/> , звісно <g/> , і Києва та й більшости міст на схід від Збруча супроти мови Галичини <g/> .
doc#26 Так <g/> , можна було б обійтися без мого вступного слова сьогодні <g/> .
doc#39 Велике чуття згоди між теплом твого єства і мого <g/> .
doc#57 <p> </doc> </p><p> Не хвалюся тим <g/> , — навпаки <g/> , шкодую й журюся <g/> , — але за мало не тридцять років мого життя в Нью-Йорку я ні разу не спромігся поїхати на Союзівку <g/> , лісовий маєток для гостей Українського народного союзу <g/> .
doc#95 Харків — місто мого дитинства й молодости <g/> , я прожив там від 1914 до 1943 року <g/> , там я пройшов початкову й середню школу <g/> , університет ( <g/> що тоді функціонував під доброзвучною назвою ХПІПО — Харківський Педагогічний Інститут Професійної Освіти <g/> ) <g/> , там починалася моя викладацька праця — спершу в Газетному Технікумі <g/> , потім в Інституті журналістики <g/> , потім в Університеті ( <g/> який на той час став знову просто університетом <g/> ) <g/> , там починалася моя наукова праця <g/> , в аспірантурі й поза нею <g/> , там я дістав папірець <g/> , що я кандидат філологічних наук <g/> , і другий <g/> , що я доцент <g/> .
doc#20 « <g/> Літературна газета <g/> » вмістила мою рецензію на Мольєрового « <g/> Пурсоньяка <g/> » в « <g/> Березолі <g/> » в поставі Леся Дубовика <g/> .
doc#28 Він починається словами <g/> : </p><p> Я світ увесь сприймаю оком <g/> , </p><p> бо лінію і цвіт люблю <g/> , </p><p> бо рала промінні глибоко </p><p> урізались в мою ріллю <g/> . </p>
doc#43 <p> Тут пора сказати про мою першу незгоду з Баркою <g/> .
doc#52 <p> « <g/> Сучасність <g/> » вмістила була мою статтю про самвидав на американському континенті <g/> , Солженіцина <g/> , Смотрича <g/> , ненависть <g/> , боротьбу й братерськість <g/> , шукання й нові форми в літературі <g/> .
doc#67 <p> Досі говорилося тут про літературу <g/> , тому <g/> , я думаю <g/> , буде доцільно мою розмову — зрештою <g/> , теж про літературу — почати з самої літератури <g/> .
doc#72 Приміром <g/> , Чикаленко ( <g/> 343 <g/> ) пише <g/> : “ <g/> Хоч тоді [ <g/> 1903 <g/> ] <g/> , на мою думку <g/> , не можна було ставитися так гостро до того <g/> , що в українських родинах уживалася російська мова <g/> , бо тоді ж за українську мову позбавляли людей посад не тільки державних та земських <g/> , а й часом приватних <g/> ” <g/> .
doc#3 <p> </doc> </p><p> Року Божого 1952 <g/> , без малого півсторіччя тому <g/> , вийшла моя книжка про український числівник на загальнослов'янському тлі <g/> .
doc#21 <p> Нью-Йорк <g/> , січень 1988. </p><p> ( <g/> « <g/> Нові Дні <g/> » <g/> , квітень <g/> , 1988 <g/> ) </p><p> </doc> </p><p> Посередньо моя діяльність у МУРІ звела мене з однією цікавою й справжньою людиною — не письменником <g/> , а мистцем Яковом Гніздовським <g/> .
doc#24 Ні <g/> , — мука моя солодка мені — ці мазохістичні слова далекі від життьоствердження « <g/> Вертепу <g/> » <g/> .
doc#40 <p> § 2. ТРИ ПІДХОДИ ДО ЯВИЩ МОВИ </p><p> Беремо цикл поезій Лесі Українки « <g/> Сім струн <g/> » і читаємо першу фразу першого вірша <g/> : </p><p> До тебе <g/> , Україно <g/> , наша бездольная мати <g/> , </p><p> Струна моя перша озветься <g/> . </p>
doc#58 <p> Але тут починається моя розбіжність з Коваленко <g/> .
doc#66 <p> Крилате слово — от моя стріла <g/> , — </p><p> писала сама поетка <g/> .
doc#68 <p> </doc> </p><p> Якби Василь Стус вибирав епіграф до своєї збірки поезій <g/> , що її тепер дістає читач <g/> , можливо <g/> , він вибрав би початкові рядки з поетичного циклу Лесі Українки <g/> : </p><p> До тебе <g/> , Україно <g/> , наша бездольная мати <g/> , </p><p> Струна моя перша озветься <g/> . </p>
doc#81 <p> Моя мати любила повторювати слова Гомера ( <g/> в російському перекладі Жуковського <g/> ) <g/> : « <g/> Будет некогда день <g/> , и погибнет великая Троя и с нею народ венценосца Приама <g/> » <g/> .
doc#86 Вперед — кричить моя істота <g/> !