Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 в « <g/> нових <g/> » поезіях авторки <g/> : </p><p> Ах <g/> , це твої <g/> , мій друже <g/> , очі любі І відблиск їх у погляді дочки <g/> , </p><p> Це
doc#9 за той задум я і не взявся б. Але він захопився моїм планом <g/> , заохотив мене якнайпалкіше і <g/> , сказати
doc#20 , зґвалтоване місто в ті холодно-гнилі дні моїх поневірянь <g/> , здавалося <g/> , не мало більше
doc#21 Постало дві концепції — одна Самчукова <g/> , друга — моя <g/> . Самчукова була <g/> : ми над партіями <g/> , вони для нас
doc#23 « <g/> Кобзар <g/> » 1840 року відкривався поезією « <g/> Думи мої <g/> , думи <g/> » <g/> . Вісім років пізніше <g/> , 1848 року <g/> , в
doc#26 поезією <g/> , чий перший рядок звучав « <g/> Думи мої <g/> , думи <g/> » <g/> . Позичення в Шевченка <g/> ? Наслідування <g/> ?
doc#27 до сестри <g/> , « <g/> кохана сестро <g/> » <g/> , « <g/> сестрице голубко моя <g/> » <g/> , але завжди сестра <g/> . Ще не одруженим жінкам він
doc#28 навіки </p><p> Мій біль <g/> , і горе <g/> , і одчай <g/> , </p><p> І те <g/> , що всі мої надії <g/> , </p><p> Любов <g/> , і пристрасть <g/> , і хвали </p><p> Лиш тягарем
doc#29 уже сказано <g/> , я дуже мало розумів з усього того <g/> . Моя функція була одна <g/> . Ми мали кішку <g/> , а міс Дезі мала
doc#30 й далі виробляє свої коники — я думав <g/> , шо після мого попереднього листа я буду відлучений від
doc#37 МУРу <g/> , так було й моє писання <g/> . Це було тоді моє життя <g/> . Було в тому дещо вартісне <g/> , але
doc#38 , що учасники « <g/> дискусії <g/> » про Семенка не читали моєї статті <g/> . Але це справа їхня <g/> , вони можуть не
doc#40 випадках <g/> , що саме тут мають на увазі <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> Мій зір до зір дістане <g/> » ( <g/> Пач <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Біля самісіньких
doc#45 умов розставляти крапки над і не доводилося <g/> . Не моя справа зіставляти сьогодні характеристику <g/> ,
doc#46 , в смерті не можна грати <g/> , вони справжні <g/> . Мій Маланюк був суцільна гра <g/> . Він грав пана <g/> , він
doc#47 <p> край ставка сороченьки </p><p> скинули купавочки <g/> . </p><p> Очі мої <g/> , оченьки <g/> , </p><p> очі мої <g/> , вічка <g/> , </p><p> то ж бо не купавочки <g/> , </p>
doc#65 . Мабуть <g/> , він має на увазі англійський запис мого прізвища — Shevelov <g/> . Тарасюк <g/> , видно <g/> , не надто
doc#70 й не потерпілої від жодних вилучень <g/> . Це був мій другий уні-верситет <g/> , самоосвітній <g/> . Меншою
doc#72 , Чикаленко ( <g/> 343 <g/> ) пише <g/> : “ <g/> Хоч тоді [ <g/> 1903 <g/> ] <g/> , на мою думку <g/> , не можна було ставитися так гостро до
doc#80 Аліни <g/> : « <g/> Татьяна Петровна упорно молчала <g/> , а моя мать сказала <g/> : </p><p> - И число выбрал Николай Иванович