This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 | в « <g/> нових <g/> » поезіях авторки <g/> : </p><p> Ах <g/> , це твої <g/> , | мій | друже <g/> , очі любі І відблиск їх у погляді дочки <g/> , </p><p> Це |
doc#9 | за той задум я і не взявся б. Але він захопився | моїм | планом <g/> , заохотив мене якнайпалкіше і <g/> , сказати |
doc#20 | , зґвалтоване місто в ті холодно-гнилі дні | моїх | поневірянь <g/> , здавалося <g/> , не мало більше |
doc#21 | Постало дві концепції — одна Самчукова <g/> , друга — | моя | <g/> . Самчукова була <g/> : ми над партіями <g/> , вони для нас |
doc#23 | « <g/> Кобзар <g/> » 1840 року відкривався поезією « <g/> Думи | мої | <g/> , думи <g/> » <g/> . Вісім років пізніше <g/> , 1848 року <g/> , в |
doc#26 | поезією <g/> , чий перший рядок звучав « <g/> Думи | мої | <g/> , думи <g/> » <g/> . Позичення в Шевченка <g/> ? Наслідування <g/> ? |
doc#27 | до сестри <g/> , « <g/> кохана сестро <g/> » <g/> , « <g/> сестрице голубко | моя | <g/> » <g/> , але завжди сестра <g/> . Ще не одруженим жінкам він |
doc#28 | навіки </p><p> Мій біль <g/> , і горе <g/> , і одчай <g/> , </p><p> І те <g/> , що всі | мої | надії <g/> , </p><p> Любов <g/> , і пристрасть <g/> , і хвали </p><p> Лиш тягарем |
doc#29 | уже сказано <g/> , я дуже мало розумів з усього того <g/> . | Моя | функція була одна <g/> . Ми мали кішку <g/> , а міс Дезі мала |
doc#30 | й далі виробляє свої коники — я думав <g/> , шо після | мого | попереднього листа я буду відлучений від |
doc#37 | МУРу <g/> , так було й моє писання <g/> . Це було тоді | моє | життя <g/> . Було в тому дещо вартісне <g/> , але |
doc#38 | , що учасники « <g/> дискусії <g/> » про Семенка не читали | моєї | статті <g/> . Але це справа їхня <g/> , вони можуть не |
doc#40 | випадках <g/> , що саме тут мають на увазі <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> | Мій | зір до зір дістане <g/> » ( <g/> Пач <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Біля самісіньких |
doc#45 | умов розставляти крапки над і не доводилося <g/> . Не | моя | справа зіставляти сьогодні характеристику <g/> , |
doc#46 | , в смерті не можна грати <g/> , вони справжні <g/> . | Мій | Маланюк був суцільна гра <g/> . Він грав пана <g/> , він |
doc#47 | <p> край ставка сороченьки </p><p> скинули купавочки <g/> . </p><p> Очі | мої | <g/> , оченьки <g/> , </p><p> очі мої <g/> , вічка <g/> , </p><p> то ж бо не купавочки <g/> , </p> |
doc#65 | . Мабуть <g/> , він має на увазі англійський запис | мого | прізвища — Shevelov <g/> . Тарасюк <g/> , видно <g/> , не надто |
doc#70 | й не потерпілої від жодних вилучень <g/> . Це був | мій | другий уні-верситет <g/> , самоосвітній <g/> . Меншою |
doc#72 | , Чикаленко ( <g/> 343 <g/> ) пише <g/> : “ <g/> Хоч тоді [ <g/> 1903 <g/> ] <g/> , на | мою | думку <g/> , не можна було ставитися так гостро до |
doc#80 | Аліни <g/> : « <g/> Татьяна Петровна упорно молчала <g/> , а | моя | мать сказала <g/> : </p><p> - И число выбрал Николай Иванович |