Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 На прикладі Тютчева <g/> , що інтелектуально мислив французькою мовою <g/> , а поезію творив російською <g/> , поширено тезу про згубні впливи двомовности на певні види розумової активности ( <g/> 168дд <g/> ) <g/> .
doc#15 - Ю. Ш. <g/> ] до розмовної мови <g/> " <g/> ; він показує <g/> , що в Слєпцова <g/> , Гоголя <g/> , Лескова і Турґенєва вони з'являються спершу в діялогічній мові персонажів <g/> , а вже тільки згодом у авторській мові <g/> .
doc#59 <p> Концепція одуховлення мистецтва мусить бути реалізована в мові і в композиції повісти <g/> .
doc#72 Виняток становить короткий час російської окупації Галичини за Першої світової війни ( <g/> від осени 1914 до весни 1915 р. <g/> ) та першої окупації Буковини ( <g/> вересень 1914 р. — червень 1915 р. <g/> ) <g/> , коли всі українські політичні й культурні організації розгромлено <g/> , численних представників інтеліґенції переслідувано й депортовано <g/> , а українську мову в громадському житті фактично заборонено <g/> .
doc#40 <p> Одначе переходові випадки ( <g/> зрештою не численні <g/> ) існують у мові майже завжди <g/> , але було б хибно ототожнювати між собою паратактичний і гіпотактичний зв'язок між словами в реченні і зв'язок речень між собою <g/> .
doc#9 Є тільки натяки на те <g/> , що все зло в окрайності « <g/> галицької мови <g/> » і засміченості її через це « <g/> чужинецько-сусідськими мовними впливами <g/> » <g/> : « <g/> Скрізь в Европі за ґрунт і основу книжньої мови були взяті осередкові мови <g/> , маючі в своїх формах і лексиці найбільший район <g/> , а не усякі дрібні підмови й чудернацькі говірки <g/> , а часом мішанки на краях <g/> , межуючих з сусідніми націями <g/> »3. </p><p> 5. На Великій Україні є якісь не названі автором носії цього « <g/> маразму <g/> » <g/> , що хотіли б у літературній мові знайти синтезу різноговіркових явищ <g/> , отже <g/> , прихильники діялектної многоосновности літературної мови <g/> .
doc#9 Зрідка трапляється в мові інтелігенції також принесений з Галичини кінцевий наголос у прикметнику цілий ( <g/> при нормальному накореневому <g/> : цілий <g/> ) <g/> . </p>
doc#65 Русанівський відкидає потребу мати літеру ґ посиланням на те <g/> , що за Правописом 1928 року <g/> , щоб правильно вживати цієї літери в певному слові <g/> , треба було знати в запозичених словах <g/> , з якої мови зроблено позику і коли <g/> .
doc#9 І тут знову І. Верхратський виступає в обороні слів і виразів <g/> , прийнятих в літературній мові Великої України <g/> .
doc#65 <p> У лексиці теж нерідкі випадки усування слів через те <g/> , що їхній статус низький у російській мові <g/> .
doc#65 Але так чи так <g/> , Білодідове втручання до норм вимови приголосних перед і має своїм наслідком ототожнення фонологічної системи голосних української мови з російською і її відрив від балканських зв'язків ( <g/> румунська мова має и з виразно фонематичним характером <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 <p> Особливо складним для вивчення є питання вибору мови залежно від обставин двомовною особою <g/> .
doc#9 Я не такий завзятий лінгвіст <g/> , щоб так уже " <g/> преломляти копьє <g/> " за мову <g/> .
doc#81 До літератури належали ще хіба збірка Леоніда Первомайського « <g/> Пролог до гори <g/> » <g/> , ( <g/> 1933 <g/> ) на памірські теми <g/> , в мужньому стилі баляди <g/> , гіркаві й точені і образово і ритмічно вірші <g/> ; тепер зовсім забута й заборонена невеличка збірочка коротких новель пишно романтичної мови й романтичного світосприймання « <g/> Майдан Тевелєва <g/> » Миколи Ковальчука <g/> , дебют <g/> , нічим не продовжений у хвилі терору <g/> .
doc#81 Прихована музика його мови <g/> , переходи від поважного до іронічного <g/> , жартівливого й фривольного <g/> , все це лишається для мене неперевершеним <g/> , як неперевершене Пушкінове прозріння в майбутнє <g/> .
doc#51 <p> І так вийшло <g/> , що історія української мови стала розділом в історіях російської мови — в працях О. Соболевського <g/> , О. Шахматова <g/> , М. Дурново <g/> .
doc#19 Але принциповий підхід однаковий <g/> , а це і є риса однієї поетичної школи <g/> ; за цей підхід <g/> , за роботу в цьому напрямі Мова вітав і Старицького <g/> : </p><p><g/> …
doc#15 Нема підстав заперечувати вплив на мову Чернишевського віршової мови <g/> : від установлення деякого [ <g/> !
doc#72 Сиґналом до наступу була стаття Наума Кагановича “ <g/> Проти “ <g/> народництва <g/> ” в мовознавстві ( <g/> Куди йде українська літературна мова <g/> ?
doc#40 ) <g/> , — одначе це чисто книжні витвори <g/> , зовсім не можливі в побутовій мові <g/> , і з'являються вони або під впливом старої традиції <g/> , або — найчастіше — під впливами чужих мов з розвиненою системою часових дієприкметників <g/> . </p>