Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 загальному образові <g/> , то приблизно мали б ми ( <g/> за підрахунком Юрія Луцького <g/> ) 43 %
doc#62 Гарвардський інститут українознавства <g/> , а ми <g/> , в еміграційних інституціях <g/> , не мали для цього
doc#58 мораллю « <g/> Було тоді воювати <g/> , як Микола казав <g/> , та ми <g/> , дурні <g/> , не слухалися <g/> » і розв'язується —
doc#69 казав мені з болем і надією <g/> : \" <g/> Приїздіть до нас <g/> , навчіть нас <g/> , нас не вчили <g/> , ми нічого не
doc#70 казав мені з болем і надією <g/> : “ <g/> Приїздіть до нас <g/> , навчіть нас <g/> ; нас не вчили <g/> , ми нічого не знаємо <g/> …
doc#94 . Соціялістичної <g/> . </p><p> На Сході Европи <g/> , отже <g/> , і в нас <g/> , таке ставлення до книжки — частина давньої
doc#72 для остаточних висновків <g/> . Ті <g/> , що пропонуємо ми <g/> , є <g/> , на жаль <g/> , не раз лише спробою <g/> , ледве чимось
doc#84 . Термінологія вчорашніх днів тяжить над нами <g/> . Він їдець певної кількосте кальорій <g/> . Тепер
doc#31 азіятський ренесанс <g/> … <g/> , і його предтечами є ми <g/> » <g/> , « <g/> Романтика вітаїзму <g/> » <g/> , « <g/> Українізація <g/> … є
doc#93 ? <g/> ) Богоматері з Дитиною <g/> , — деталь <g/> , якого ми б даремно шукали в Брехтовому тексті <g/> . Звідси
doc#64 ж <g/> , скажім одразу правду <g/> : в обох випадках те <g/> , що ми бачимо <g/> , досить далеке від ідеалів <g/> , зокрема від
doc#36 і брудна робота <g/> . На тогочасних фотографіях ми бачимо його у довгій <g/> , просторій полотняній
doc#76 того <g/> , що <g/> , всупереч ранній індоєвропеїстиці <g/> , ми бачимо тепер історію мов узагалі <g/> , а отже <g/> , і
doc#11 Народного Союзу в Джерзі-Сіті <g/> . </p><p> Боже <g/> , які ми були наївні ще так недавно <g/> , 1992 року <g/> . І яке
doc#92 більше <g/> , що в усьому іншому — так мені здавалося — ми були однодумці <g/> , як буває однодумцем із своїм
doc#88 як і від « <g/> по звонку <g/> » <g/> , після дзвінка <g/> , з дзвінком <g/> . Ми були тваринами <g/> , що рухалися на звук дзвінка <g/> .
doc#19 переважну частину літературної спадщини Мови ми вже <g/> , очевидно <g/> , не можемо <g/> . За свідченням М.
doc#10 ( <g/> це була доба Гетьманату <g/> ) <g/> , а далі <g/> , як ми вже бачили <g/> , майже від заснування Української
doc#77 , що на титульній сторінці названа романом <g/> , хоч ми воліли б назвати її повістю або хронікою <g/> . Чому —
doc#40 , а не вигаданих <g/> . Автор відзначав і нерідкі у нас втручання різноговіркової стихії в