Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#17 України <g/> . </p><p> Тепер <g/> , у світлі історичного досвіду <g/> , ми знаємо <g/> : розгул п'яного НЕПу був тільки
doc#50 автором горовим шляхом <g/> ? </p><p> На цьому абзаці <g/> , отже <g/> , ми прощаємося мирно </p><p> з читачем <g/> , що бажає розваги <g/> , і
doc#34 , які перешкоджають бачити сутність <g/> , ми не протестуємо проти цього <g/> , а приймаємо це <g/> . Та
doc#76 того <g/> , що <g/> , всупереч ранній індоєвропеїстиці <g/> , ми бачимо тепер історію мов узагалі <g/> , а отже <g/> , і
doc#78 з В. Рєпніною відбувався там таки ( <g/> Яготин <g/> ) <g/> . Ми знаходимо Шевченка раз-у-раз то в
doc#80 , мовляв Драй-Хмара <g/> , « <g/> лід зневіри і одчаю <g/> » <g/> . Ми мало знаємо про ці роки в житті автора <g/> . В
doc#88 як і від « <g/> по звонку <g/> » <g/> , після дзвінка <g/> , з дзвінком <g/> . Ми були тваринами <g/> , що рухалися на звук дзвінка <g/> .
doc#89 Ґріґсона з методою іншого критика — Емпсона <g/> . Нас тут не обходить <g/> , чи правильно
doc#5 , але місто не цікавить більше письменника <g/> . Ми знаємо <g/> , що Марта Висоцька мешкає на Жилянській
doc#99 співу не чути <g/> , фактично і принципово <g/> . Ми на гудроновій трасі ( <g/> з вибоїнами й ковбанями <g/> ) <g/> ,
doc#90 книжкою <g/> , уривки з нього часто передають радіо <g/> . Ми ознайомилися з першими двома книгами роману і
doc#24 культурного ренесансу двадцятих років <g/> . Ми не будемо рівняти ці твори ні рівнем
doc#43 цифри заступають сучасній людині образ світу <g/> . Ми катастрофічно розучуємося мислити якостями <g/> ,
doc#13 , сцена любовних пестощів <g/> . Напад татар на село <g/> . Ми не бачимо <g/> , що Ярина — в ясирі <g/> , ми зустрінемося з
doc#95 батьківську любов і опіку в Василя Сімовича <g/> . Ми називали його дядьо Вася <g/> , але був він більше <g/> ,
doc#79 ноги з болота <g/> , він виходить за царину <g/> . Ми не знаємо ще <g/> , чого він хоче <g/> , але ми бачимо <g/> , що це
doc#82 . Finis terrae <g/> . </p><p> 1987 р. </p><p> Харків - Нью-Йорк <g/> , 2001. </p><p> МИ І ми </p><p> ( <g/> До українотеренних чительників моїх <g/> ) </p><p> Мої
doc#63 , а тенденції розвитку <g/> . </p><p> Друге застереження <g/> : ми не повинні боятися гострої критики й суворих
doc#73 справді перейняті з російської мови <g/> ) <g/> . </p><p> </doc> </p><p> Ми легко й непоправно забуваємо минуле <g/> . Іноді ще
doc#81 в'язнів <g/> . Що кажуть дані мови про наше <g/> , моє я <g/> ? Ми кажемо моя рука <g/> , моя нога так <g/> , як кажемо моя